російські мерзотники обстрілюють водну інфраструктуру, мінують греблі, проводять військові операції на території Чорного та Азовського морів. Так, внаслідок обстрілу очисних споруд водопостачання та водовідведення війська рф руйнують будівлі каналізаційних насосних станцій. Внаслідок таких дій зворотні води без будь-якої очистки потрапляють у річку Дніпро.
За місяці війни стратегічними цілями окупантів стали нафтобази у Харкові, Чернігові, Луганську, Житомирі, Калинівці, Львові, Дубні, Луцьку та ін. Такі вибухи та спровоковані ними пожежі призводять до забруднення як ґрунту, так і водних ресурсів.
Закономірно, що новою глобальною тенденцією сучасного розвитку є перетворення водних ресурсів на основні стратегічні ресурси, які дедалі частіше стають предметом міжнародних конфліктів, збройних зіткнень і навіть збройних конфліктів. Вода – це цінний, але обмежений ресурс, особливо у південних та східних регіонах України. Військові дії Росії погіршують ситуацію з водою нашій країні.
️При Оперативному штабі засновником якого є Держекоінспекція України відбулось засідання присвячене загрозам гідродинамічної небезпеки регіонів сучасної України від зройної агресії рф.
Як було проаналізовано експертами Оперативного штабу сьогодні в Україні вода також може використовуватися як зброя, що траплялося в ході інших сучасних збройних конфліктах. Зруйнована гребля може затопити землі та міста далеко вниз за течією. Захоплення стратегічної водної інфраструктури може бути воєнною метою – якщо б наприклад, Росія захопила Каховську ГЕС, одну з найбільших в Україні. Ця ГЕС розташована на водосховищі, що охолоджує Запорізьку АЕС, найбільшу в Європі та одну з десяти найбільших у світі.
️ В Херсонській області катастрофічне затоплення місцевості виникне при зруйнуванні греблі водосховища Каховської гідроелектростанції (об’єм 18200 млн. м3). У випадку зруйнування її греблі буде затоплена територія загальною площею 340 км2 з розташованими на ній 43 населеними пунктами та проживаючим в них населенням у кількості 125 тис. осіб. При цьому, повністю будуть затоплені 18 населених пунктів з населенням 65,5 тис. осіб і частково затоплені 25 населених пунктів з населенням 60,5 тис. осіб.
Для Південного економічного регіону найбільшу гідродинамічну небезпеку для населення становлять: Бахчисарайське, Білогорське, Тайганське, Феодосійське, Альмінське, Старокримське, Балашівське, Чорноріченське, Октябрьське, Ташлицьке, Каховське водосховища та Хаджибейський лиман. Також значну гідродинамічну небезпеку для населення створюють водойми, що розташовані за межами регіону: Ладижинське (Вінницька область) та Дубосарське (Республіка Молдова).
В Автономній Республіці Крим є 8 водосховищ – Бахчисарайське, Білогорське, Тайганське, Феодосійське, Альмінське, Старокримське, Баланівське та Чорноріченське, зруйнування гребель яких призведе до катастрофічного затоплення місцевості сумарною площею понад 1 тис. км2, на якій розташовано 86 населених пунктів. В зону затоплення потрапить 50 тис. осіб.
В Миколаївській області розміщені Октябрьське, Ладижинське та Ташлицьке водосховища. Внаслідок прориву греблі Октябрьського водосховища в зону катастрофічного затоплення потрапить одна третина жителів (4,5 тис. осіб) Корабельного району м. Миколаєва. При прориві греблі Ташлицького водосховища вздовж Південного Бугу буде затоплена територія, на якій розташовано 10 населених пунктів і проживає до 20 тис. осіб. При прориві гребель інших водосховищ Миколаївської області (Таборовського, Щербанівського, Софіївського, Катеринівського, Ведяно- Ларинського, Данилівського та Широколанівського) в утворені зони катастрофічного затоплення потрапляють від 1 до 7 населених пунктів з чисельністю населення від 5 до 75 тис. осіб.
А внаслідок прориву греблі водосховища Ладижинської ДРЕС, що розміщене за межами Південного економічного району (у Вінницькій області) в межах області вздовж Південного Бугу буде затоплена територія, на якій розміщено 10 населених пунктів і проживає 15 тис. осіб.
В Одеській області критичне затоплення території може виникнути внаслідок аварії на греблях 3-х водойм: Хаджибейського лиману, Ладижинського (Вінницька область) та Дубосарського (Республіка Молдова) водосховищ. Зруйнування греблі Хаджибейського лиману спричинить катастрофічне затоплення території Суворівського району м.Одеси загальною площею 15 км2. В зоні затоплення опиниться 31 промисловий об’єкт з виробничим персоналом у кількості 20 тис. осіб. При зруйнуванні греблі водосховища Ладижинської ДРЕС буде затоплена територія загальною площею 20 км2, в якій розташовані 4 населених пункти Савранського району з населенням 15 тис. осіб.
Прорив греблі водосховища Дубосарської гідроелектростанції в Молдові призведе до катастрофічного затоплення території області загальною площею 150 км2. В зоні затоплення опиняться 16 населених пунктів Біляєвського, Роздільнянського та Білгород-Дністровського районів, в яких проживає понад 20 тис. осіб.
Посилання на документи:
– Водопостачання та водна безпека у контексті російської агресії;
Автор: Андрій Мороз
