Прослухати статтю
Тривалість — 18 хв 17 с. Українською мовою. Озвучено синтезованим голосом.
Поки українці захищають країну від рф, змінюється сама організація цивільного життя. Штучний інтелект входить у державні послуги, освіту та бізнес. Повернення з війни дедалі частіше означатиме входження в середовище з новими правилами роботи й спілкування з державою. Наскільки це середовище готове до людей, які віддали роки його захисту?
Вересневий дайджест про ШІ, представлений Апаратом Верховної Ради України, описує парламентські практики, освітні ініціативи та поширення цифрових помічників. За переліком технологій стоїть суспільне питання: хто зможе скористатися змінами, а кому для цього знадобиться підтримка?
Для ветеранів і ветеранок це питання вже має практичне значення. Люди повертаються до цивільного життя під час війни — після звільнення зі служби, лікування та реабілітації. Тому підготовку цифрової держави до їхнього повернення потрібно починати сьогодні.
ШІ вже виходить за межі професійного середовища
За результатами дослідження цифрових навичок українців 2025 року, оприлюдненими Мінцифрою, інструментами ШІ користувалися 42% опитаних дорослих і 70% підлітків. Їх застосовували для створення текстів, пошуку інформації, навчання та роботи. Водночас базовий або вищий рівень цифрової грамотності мали 58% дорослого населення. Ці дані показують поширення технології, але не означають, що всі користувачі вміють перевіряти її відповіді або безпечно працювати з персональними даними. [1]
В Україні цей рух уже має конкретні прояви. У вересні 2025 року на порталі Дія запустили Дія.AI у форматі відкритого бета-тестування: асистент консультував і дозволяв замовити першу послугу — довідку про доходи. Так почав змінюватися спосіб взаємодії з державою: до меню та електронних форм додався запит звичайною мовою. [2]
Великий бізнес створює інфраструктуру для подальшого поширення ШІ. У вересні 2025 року Київстар повідомив про інтеграцію відповідних інструментів у Kyivstar Cloud для бізнесу й державних установ, зокрема для аналітики, автоматизації та розгортання генеративних моделей. Це підтверджений приклад інвестицій у технологію; він не доводить, що весь український бізнес уже перебудував свою роботу. [3]
Парламенти також змінюють робочі процеси. Міжпарламентський союз описує впровадження й тестування у Палаті громад Канади розпізнавання мовлення, машинного перекладу, обробки документів та інших інструментів. Цей досвід висвітлює і наданий дайджест Верховної Ради. Сам факт його підготовки свідчить про інституційну увагу до теми, проте не є доказом упровадження всіх описаних рішень в українському парламенті. [4]
Цифровізація та ШІ — різні речі. Електронний документ, реєстр або онлайн-заява можуть працювати без штучного інтелекту. Додавання ШІ створює окремі питання: як формується відповідь, чи впливає вона на рішення щодо людини, хто перевіряє результат і хто відповідає за помилку.
Війна може перервати цивільне навчання, але не визначає здібностей людини
Тривала служба може обмежувати час і можливості для опанування нових цивільних програм, професійних інструментів та процедур. Після повернення до цього можуть додаватися лікування, пошук роботи, відновлення документів і сімейного життя. Нові цифрові вимоги тоді доводиться освоювати одночасно з іншими складними завданнями.
Водночас військова служба може давати досвід роботи із сучасними засобами зв’язку, програмним забезпеченням, даними та безпілотними системами. Частина захисників має високі технологічні компетентності. Володіння військовими інструментами і знання цивільного ринку праці — різні набори навичок, між якими потрібен зрозумілий перехід.
Працівник, який протягом цих років залишався в цивільній професії та мав доступ до навчання, міг освоювати нові інструменти поступово, за підтримки роботодавця. Людині після тривалої служби іноді доведеться надолужувати кілька змін одразу. Це можлива різниця в умовах переходу; її потрібно перевіряти для конкретної професії та людини.
Отже, тривалість участі у війні не дозволяє передбачити ставлення конкретної людини до ШІ. Вік, попередня професія, характер служби, стан здоров’я, місце проживання та доступ до навчання можуть мати різне значення. У використаних для цієї статті джерелах немає достатнього порівняльного вимірювання, щоб визначити, на скільки ветерани нібито «відстали» від цивільних у сприйнятті цифровізації.
Цивільне населення також переживає війну: окупацію, переміщення, втрату житла, поранення, перебої зв’язку та доходів. Тому порівнювати потрібно конкретні умови доступу до можливостей. Ветеранський статус сам по собі не є показником низької цифрової грамотності.
Додаткові ризики: де повернення зі служби ускладнює цифровий перехід
Дослідження ПРООН і SeeD на основі reSCORE Україна 2024 засвідчує труднощі ветеранів із доступом до послуг, подоланням наслідків поранень і травм та пошуком роботи. Воно також відзначає громадянську мотивацію й інтерес до підприємництва. Ці висновки допомагають визначити сфери, у яких цифрові зміни потребують додаткової уваги. [5]
Наведене нижче порівняння описує можливі механізми ризику. Воно не встановлює, що кожен ветеран має такі труднощі або що цивільні від них захищені.
| Сфера | Спільний ризик для громадян | Що може додатися після служби |
|---|---|---|
| Навчання і робота | Нові інструменти змінюють вимоги до навичок. | Перерва в цивільній кар’єрі; потреба пояснити військовий досвід роботодавцю; навчання одночасно з реабілітацією. |
| Державні послуги | Незрозумілі форми, помилки реєстрів, складний порядок виправлення. | Необхідність одночасно оформлювати кілька статусів і видів допомоги, підтверджувати обставини служби та поранення. |
| Доступність | Сервіси можуть бути незручними для людей із різними порушеннями здоров’я. | За наявності наслідків поранень потрібні адаптоване введення, озвучування, субтитри, достатній час та допомога фахівця. |
| Автоматизоване оцінювання | Алгоритм може спиратися на неповні дані або невдалі критерії. | Якщо система не враховує службу, перерва в кар’єрі чи незвична назва посади можуть викривити оцінку кандидата. |
| Безпека даних | Шахрайство, підроблені повідомлення, передавання зайвих персональних даних. | Документи можуть містити чутливі відомості про службу, побратимів, стан здоров’я та родину. |
| Ціна помилки | Неправильна відповідь може призвести до втрати часу, грошей або можливості. | Під час переходу зі служби затримка допомоги може одночасно вплинути на лікування, доходи та повернення до роботи. |
Особливе значення має поєднання бар’єрів. Володіння смартфоном не гарантує, що людина розбереться в кількох реєстрах, перевірить юридичну пораду чатбота і доведе роботодавцю цінність своєї військової спеціальності. Для частини ветеранів ці завдання можуть збігтися в одному періоді життя.
Коли цифрова помилка стає питанням прав
Уявімо умовний сценарій: система добору персоналу знижує оцінку резюме через багаторічну перерву в цивільній роботі. Якщо вона не враховує військову службу, формальна оцінка може приховати управлінський, технічний або логістичний досвід кандидата. Це можливий ризик проєктування системи; ця стаття не стверджує, що такий випадок уже доведено щодо конкретного українського роботодавця.
Європейська комісія прямо звертає увагу на складність з’ясування причин рішень ШІ, зокрема під час найму або звернення по публічну допомогу. Європейський підхід до регулювання пов’язує вимоги із ризиком конкретного застосування. Для України це орієнтир у розробленні власних гарантій, а не підстава автоматично приписувати українському сервісу всі правила ЄС. [6]
У ветеранських послугах потрібно розрізняти підказку чатбота, технічну помилку реєстру й офіційне рішення установи. Генеративна відповідь може звучати впевнено та містити неправильне пояснення. Вона не повинна підміняти визначений порядок розгляду звернення. Запропонований стандарт для важливих послуг має передбачати зрозуміле пояснення, відповідальну посадову особу та доступний шлях до перегляду рішення.
Так само потрібні чіткі межі використання даних. Ветеран не повинен бути змушений передавати історію хвороби чи подробиці служби загальнодоступному чатботу, щоб отримати звичайну консультацію. Допомога з користуванням сервісом має відбуватися без передавання помічникові особистих паролів або ключів електронного підпису.
Яких змін можуть очікувати люди після перемоги
Ми не можемо говорити від імені всіх військових про те, яку Україну вони очікують побачити. Для когось цифровий сервіс стане довгоочікуваним звільненням від черг. Для когось перша зустріч із ним означатиме нову незрозумілу процедуру. Ставлення залежатиме і від досвіду взаємодії: чи вдалося отримати потрібну допомогу, чи була можливість поставити запитання, чи виправили помилку.
Окремий ризик — відчуття, що правила доступу до роботи й державних послуг змінилися без участі тих, хто служив. Людина може приймати технологічний розвиток і водночас заперечувати проти непрозорого рішення або вимоги самостійно долати складну процедуру. Таку реакцію потрібно розглядати як зворотний зв’язок про якість держави.
Я вважаю, що повага до захисників має бути закладена в організацію послуг. Її можна перевірити практично: чи завершує людина звернення, чи отримує допомогу вчасно, чи визнається її досвід і чи є кому пояснити рішення. Кількість запущених застосунків сама по собі не відповідає на ці питання.
ШІ може допомогти поверненню до цивільного життя
За належного проєктування ШІ здатний спростити складний текст, допомогти підготувати чернетку заяви, знайти навчальний матеріал чи описати військовий досвід мовою цивільної професії. Голосові інтерфейси, розпізнавання тексту й субтитри можуть полегшувати користування сервісами. Користь кожного рішення потрібно перевіряти з людьми, для яких його створюють.
У працевлаштуванні перспективним є зіставлення реальних навичок із вимогами вакансій. Досвід організації перевезень, ремонту техніки, управління командою чи роботи з даними може мати цивільне застосування. ШІ може допомогти сформулювати цей зв’язок, а перевірка досвіду та рішення про найм мають залишатися відповідальним процесом.
Для ветеранського підприємництва цифрові помічники можуть зменшувати навантаження під час підготовки опису проєкту, аналізу вимог конкурсу або планування роботи. Юридичні, фінансові й медичні висновки потребують перевірки відповідними фахівцями. Економія часу має супроводжуватися контролем якості.
Що держава, парламент і бізнес можуть зробити вже зараз
Україна має організаційну основу для людського супроводу: Мінветеранів описує роботу фахівців, які допомагають із документами, статусами, реабілітацією, працевлаштуванням і доступом до правничої підтримки. До такого супроводу доцільно додати практичну допомогу з цифровими сервісами та безпечним використанням ШІ. [7]
- Залучати ветеранів до проєктування. Тестувати послуги з ветеранами різного віку, професій і стану здоров’я, з ветеранками та мешканцями малих громад. Участь має давати можливість змінювати рішення до запуску.
- Зберігати доступну допомогу людини. Для важливих послуг потрібен телефонний або особистий супровід і можливість завершити процедуру з фахівцем. Нестача цифрових навичок не повинна перекривати доступ до допомоги.
- Фінансувати практичне перенавчання. Короткі модулі з реальними завданнями, гнучкий графік, наставник і зв’язок із вакансіями. Потреби в пристрої, інтернеті чи адаптації навчання слід визначати індивідуально.
- Перевіряти алгоритми та визнавати службу. Роботодавцям варто з’ясувати, як системи добору обробляють перерви в кар’єрі й військові спеціальності. Державним установам — перевіряти помилки, доступність і можливість перегляду рішень.
- Вимірювати результат для людини. Обліковувати завершені звернення, час отримання послуги, виправлення помилок і результати працевлаштування після навчання. Ветеранський досвід має бути видимим у оцінюванні якості за добровільної участі та належного захисту даних.
Участь ветеранів у виробленні рішень уже має практичні приклади. У серпні 2026 року ПРООН повідомила про 24 стратегічні сесії у громадах восьми областей за участю ветеранів, їхніх родин, місцевої влади та надавачів послуг. Йшлося про підготовку планів і рекомендацій з реінтеграції. Цей підхід можна застосовувати й до цифрових послуг. [8]
Для парламенту це означає предметний контроль: які системи впливають на доступ громадян до послуг, хто відповідає за їхню роботу, як фінансується супровід і чи враховано потреби ветеранів. Міжпарламентський союз у своїх настановах наголошує на використанні ШІ для посилення людських можливостей, особливо у демократичному обговоренні та ухваленні рішень. [9]
Якість цифрової держави перевіряється поверненням людини
Війна може ускладнювати освоєння цивільних технологій через перерву в кар’єрі, обмежені ресурси та одночасність багатьох потреб. Наскільки сильним буде цей вплив, залежатиме від конкретної людини й доступної підтримки. Наперед визначати ветеранам місце серед тих, хто «не встиг за прогресом», немає підстав.
Україна має розвивати технології разом із доступністю, можливостями перенавчання та відповідальністю установ. Захисники повинні мати повноцінну участь у визначенні правил країни, яку вони захищають. Цю участь потрібно забезпечувати протягом війни й після її завершення.
Моя позиція: Україна зі штучним інтелектом має бути державою, у якій повернення зі служби відкриває доступ до нових можливостей. Здатність отримати послугу, знайти роботу й вплинути на рішення — це практична міра якості такого розвитку.
Ігор Жданюк
Джерела та межі аналізу
Вихідний матеріал — наданий інформаційний дайджест Апарату Верховної Ради України про технології ШІ та цифрові інновації за вересень 2026 року, №10. Для фактичних прикладів використано первинні публікації, наведені нижче. Порівняння ризиків і запропоновані заходи є авторським аналізом. Вони не становлять статистичного прогнозу ставлення ветеранів до ШІ та не описують доведені випадки автоматизованої дискримінації в Україні.
- Мінцифра. Результати дослідження цифрових навичок українців 2025 року, 12 листопада 2025 року.
- Digital State. Запуск Дія.AI та початкові можливості асистента, 3 вересня 2025 року.
- Київстар. Інтеграція ШІ у Kyivstar Cloud, 29 вересня 2025 року.
- Міжпарламентський союз. Досвід Палати громад Канади, 26 вересня 2025 року.
- ПРООН і SeeD. Адаптація до цивільного життя: результати reSCORE Україна 2024, оприлюднено 22 серпня 2025 року.
- Європейська комісія. AI Act та підхід до ризиків ШІ.
- Мінветеранів. Завдання фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.
- ПРООН. Планування реінтеграції за участю ветеранів у громадах восьми областей, 20 серпня 2026 року.
- Міжпарламентський союз. Настанови щодо ШІ в парламентах.
