Штучний інтелект може допомогти підготувати аналітичну записку, переклад або звернення до влади. Але хто відповідатиме, якщо переконливий текст міститиме неперевірені факти? Застереження Міжнародного ПЕН стосуються й експертного середовища: довіра залежить від джерел, авторства та людського контролю.
Що повідомив Міжнародний ПЕН
За повідомленням «Голосу Америки», Міжнародний ПЕН оприлюднив 2 жовтня резолюцію після свого 92-го Конгресу делегатів. У ній ідеться про ризики для авторських прав, праці перекладачів, свободи вираження, мовного різноманіття та довіри до інформації.
Серед наведених у повідомленні застережень — використання авторських творів для навчання моделей без згоди й винагороди, поширення дезінформації, застосування ШІ для цензури та стеження, концентрація контролю над поширенням текстів. Водночас ПЕН визнає користь таких інструментів у дослідницькій і творчій роботі.
Організація закликає до прозорості, поваги до авторських прав і редакційної відповідальності. Для мене це привід поставити практичне питання: як застосовувати ШІ так, щоб він посилював якість експертної роботи?
Чому це стосується громадських організацій та експертів
Письменник створює твір. Експерт готує висновок, на підставі якого можуть ухвалювати рішення. Громадська організація подає пропозиції, які впливають на порядок денний громади чи органу влади. У кожному випадку текст має автора, джерела та наслідки.
Розгляньмо умовний приклад: у записці про відбудову ШІ запропонував посилання на міжнародний стандарт. Якщо автор не перевірив документ, його редакцію та застосовність, рекомендація залишається непідтвердженою. Професійна термінологія не усуває цієї прогалини.
Тому я пропоную оцінювати застосування ШІ за тим, чи можна перевірити факти, відтворити розрахунок і зрозуміти, як автор дійшов висновку. Швидкість підготовки має сенс лише разом із цими вимогами.
Людина має залишатися відповідальною
Рекомендація ЮНЕСКО з етики штучного інтелекту передбачає людський нагляд і збереження кінцевої людської відповідальності. Вона також наголошує на прозорості, захисті приватності та повазі до прав людини.
Для професійної роботи це означає конкретний розподіл ролей. Інструмент може запропонувати структуру, варіанти формулювань або перелік питань. Автор визначає завдання, оцінює докази, перевіряє результат і погоджує текст до оприлюднення.
Якщо експерт підписує висновок, він має бути здатний пояснити його зміст. Посилання на використаний сервіс не відповідає на запитання читача: звідки взялися цифра, твердження або рекомендація?
Під час війни перевірка має особливу вагу
У матеріалах про відбудову, екологічні ризики й потреби громад помилка може перейти з публікації до офіційного звернення чи проєктної пропозиції. В українському воєнному контексті авторові потрібно особливо уважно працювати з інформацією про пошкоджені об’єкти, людей і критичну інфраструктуру.
Як робоче правило я пропоную перед завантаженням документів до зовнішнього сервісу перевіряти, чи дозволене таке використання даних, і вилучати зайві персональні або чутливі відомості. Для аналізу структури звернення часто достатньо знеособленого тексту.
Так само слід розмежовувати встановлений факт, свідчення, попередню оцінку та авторське припущення. Ці відмінності мають залишатися видимими після будь-якого автоматизованого редагування.
П’ять правил для перевірюваного тексту
Для експертних і громадських матеріалів пропоную просту процедуру:
- Перевіряти джерела. Числа, дати, цитати та посилання звіряти з документами. Відкривати джерело й перевіряти, чи воно справді підтверджує твердження.
- Розділяти факти й оцінки. Позначати неповноту даних, умовні приклади та припущення, на яких побудований висновок.
- Поважати авторство. Вказувати авторів використаних матеріалів; переклад і перефразування не повинні приховувати походження чужої думки.
- Пояснювати істотну участь ШІ. Коли інструмент суттєво вплинув на підготовку тексту, коротко зазначати його роль. Таке пояснення має супроводжувати перевірку, а не замінювати її.
- Погоджувати фінальну версію людиною. Для інженерних, правових чи інших спеціалізованих висновків залучати фахівця відповідного профілю.
Це моя пропозиція до професійної дискусії. Її можна адаптувати до масштабу організації та складності документа, зберігаючи головну вимогу: кожне значуще твердження повинно мати зрозумілу підставу.
Українська мова потребує змістовної редактури
Застереження ПЕН щодо мовного різноманіття важливе й для україномовних професійних матеріалів. Якість перекладу варто оцінювати за точністю термінів, змісту та контексту.
Назва установи, юридичне поняття або інженерний термін потребують окремої перевірки. Якщо іноземна практика описана правильно, це ще не доводить, що її можна без змін застосувати в українській громаді. Автор має пояснити умови, обмеження та власні аргументи.
Якість визначається тим, що можна обґрунтувати
Я бачу користь ШІ у впорядкуванні матеріалів, підготовці чернеток і пошуку питань, які варто дослідити. Проте професійний результат з’являється після перевірки джерел, фахової оцінки та авторського рішення.
Для Асоціації вважаю доречною дискусію про правила такого застосування. Почати можна з вимог до наших аналітичних матеріалів: походження даних, точність посилань, прозорість припущень і визначена відповідальність за фінальний текст.
Мій критерій простий: чи можу я пояснити й обґрунтувати кожне суттєве твердження, під яким ставлю своє ім’я? Саме ця здатність має визначати якість роботи із застосуванням ШІ.
Джерела
- Ірина Матвійчук, «Голос Америки»: повідомлення про резолюцію Міжнародного ПЕН. Зміст нової резолюції наведено за цим повідомленням.
- ЮНЕСКО: рекомендація з етики штучного інтелекту — принципи прозорості, людського нагляду та відповідальності.
