Транспортна політика є однією зі спільних політик ЄС уже понад 30 років. Поряд із відкриттям транспортних ринків і створенням Транс’європейської транспортної мережі модель «сталої мобільності» набуде ще більшого значення – особливо з огляду на постійне зростання викидів парникових газів у транспортному секторі, що загрожує поставити під загрозу зусилля Європейського Союзу щодо досягнення його кліматичних цілей.
9 вересня 2015 року парламент EC прийняв другу резолюцію щодо імплементації Білої книги 2011 року під назвою «Підсумки та шляхи до стійкої мобільності». У контексті проміжного огляду 1 липня 2016 року Комісія EC опублікувала робочий документ (SWD(2016)0226) під назвою «Впровадження Білої книги про транспорт 2011 року через п’ять років після її публікації: досягнення та виклики».
Парламент EC запропонував Комісії підтримувати принаймні той самий рівень амбіцій, що й у початкових цілях. Крім того, парламент EC підкреслив, що для досягнення цих цілей необхідно виконати велику роботу на операційному та фінансовому рівнях. Він закликав Комісію розробити додаткові законодавчі заходи та комплексну стратегію розвитку транспорту з низьким вмістом вуглецю, щоб до 2050 року можна було досягти мети скорочення викидів парникових газів від транспорту мінімум на 60%. Парламент ухвалив низку рекомендації щодо інтеграції всіх видів транспорту з метою створення більш ефективної, стійкої, конкурентоспроможної, доступної та зручної транспортної системи.
Основні моменти включали зміну видів транспорту та їх модальність, сучасну інфраструктуру та розумне фінансування, міську мобільність, розміщення людей у центрі транспортної політики та глобальний вимір транспорту. У листопаді 2018 року Департамент політики парламенту ЕС з питань структурної політики та політики згуртованості опублікував дослідження під назвою «Модальний зсув у європейському транспорті: шлях вперед».
Крім того, у своїй резолюції щодо європейської стратегії мобільності з низьким рівнем викидів, прийнятій у грудні 2017 року, парламент ЕС підкреслив необхідність того, щоб транспортний сектор зробив більший внесок у досягнення кліматичних цілей. У цьому контексті він наголосив, серед інших аспектів:
Необхідність інвестицій у мультимодальність та громадський транспорт;
Необхідність посилати чіткіші цінові сигнали всіма видами транспорту, щоб краще відображати принципи «забруднювач платить» і «користувач платить»;
Роль цифровізації в сталій мобільності.
Автор: Бюджетна Установа
