Сьогодні члени нашої Асоціації взяли участь у конференції присвяченій плану реагування Польщі на ситуацію з біженцями в Україні (березень – грудень 2022 р.). Конференція проходила від патронатом United Nations Office Humanitarian Affairs (OCHA).
🧨Після восьми років збройного конфлікту на сході України, внаслідок якого мільйони людей потребували гуманітарної допомоги, Російська Федерація 24 лютого 2022 року розпочала військовий наступ на країну. Війна, інтенсивність і характер бойових дій з невибірковими ударами, які пошкоджують або знищують цивільну, а також приватну та комунальну інфраструктуру, викликали страх і трагічні втрати людських життів. Це спровокувало одну з найбільш швидко зростаючих криз переміщення населення та гуманітарних криз за всю історію, штовхаючи мільйони людей до внутрішнього переміщення та за кордон у пошуках безпеки. В Україні зафіксовано близько 5381 жертв серед цивільного населення – 2435 вбитих і 2946 поранених, однак фактичні цифри можуть бути значно вищими.
З 24 лютого понад чверть населення України було змушене втекти: понад 5,1 мільйона біженців – 90 відсотків з яких – жінки та діти – втекли до сусідніх країн, багато з яких одразу продовжують подорож до інших країн. Ще 7,7 мільйона осіб є внутрішньо переміщеними особами (ВПО) в Україні (60 відсотків жінок і 40 відсотків чоловіків), а ще 13 мільйонів людей постраждали безпосередньо в найбільш постраждалих районах по всій країні. Більше того, багато людей залишаються в пастці в зонах ескалації бойових дій і стикаються з критичною та потенційно смертельною нестачею їжі, води, медикаментів та невідкладної медичної допомоги, а деякі райони, як-от Маріуполь, перебувають на межі гуманітарної катастрофи. Харчування входить до трійки самих проблемних питань що викликають занепокоєння постраждалих людей, а гуманітарні експерти підрахували, що близько 45% людей стурбовані тим, що не отримують достатньої кількості їжі.
Війна також посилює людські страждання на сході України – регіоні, який уже зазнав вісім років збройного конфлікту, ізоляції громад, занепаду інфраструктури, великого зараження наземними мінами та боєприпасами, що не розірвалися, а нещодавно – впливу COVID-19. У той же час ситуація в найбільш постраждалих районах півночі та півдня України стає дедалі страшнішою, оскільки активні бойові дії посилюються в існуючих гарячих точках і поширюються на нові території, де літні люди, люди з обмеженими можливостями, діти – в тому числі діти, які проживають в інтернатах , установи чи інші альтернативні заходи догляду – меншини, жінки та домогосподарства, які очолюють жінки, є одними з найбільш уразливих груп.
Переміщення населення до сусідніх країн у перший місяць війни зробило цю ситуацію найшвидше зростаючою і надзвичайною ситуацією з біженцями – з часів Другої світової війни, і переміщення продовжують бути непередбачуваними. Уряди всіх сусідніх з Україною країн тримали свої кордони відкритими, а місцеві громади вітали біженців, інших осіб, та громадян третіх країн, і продовжують надавати цю підтримку без дискримінації. Окрім агенцій ООН та неурядових організацій, важливу роль у підтримці відіграли місцеві активісти, включаючи організації громадянського суспільства, релігійні установи, організації, які очолюють біженці та жінки, наукові кола, спортивні асоціації та приватний сектор, а також приватні громадяни доповнюючи державні ініціати та зусилля на прикордонних пунктах прийому та в основних міських центрах. З напливом біженців місцеві та національні органи влади створили пункти прийому на пунктах пропуску на кордоні для прийому нових прибулих та надання допомоги в порятунку, включаючи проживання, харчування та інші основні потреби, а також подальший транспорт для тих, хто прагне дістатися до міських центрів. У цих центрах надається інформація про процес надання притулку та тимчасовий захист, а також про ризики торгівлі людьми. Доступ до основних прав та послуг, таких як охорона здоров’я, було полегшено. Були зроблені кроки для сприяння захисту та включення до національних систем, наприклад, у сфері охорони здоров’я та освіти. Розширюються послуги направлення, особливо зосереджені на веденні випадків та захисті дітей без супроводу та тих, хто евакуювали зі шкіл-інтернатів, установ та інших альтернативних заходів, осіб, які пережили гендерне насильство , жертв торгівлі людьми, осіб з інвалідністю та інших уразливих верств населення та груп.
Важливо, що 4 березня країни-члени Європейського Союзу (ЄС) вперше активували Директиву про тимчасовий захист (TPD). Ця Директива (TPD) передбачає, що всі держави-члени повинні надавати тимчасовий захист українцям та особам із статусом захисту в Україні та членів їхніх сімей, які проживали в Україні до 24 лютого. Крім того, країни-члени ЄС нададуть статус, або національний еквівалент статусу громадянам третьої країни або особам без громадянства зі статусом постійного проживання в Україні, які перебували в Україні до 24 лютого і не можуть повернутися додому. Багато країн-членів ЄС вже виявили велику підтримку, і партнери України запевняють, що ця демонстрація солідарності триватиме і надалі. Гуманітарна допомога партнерів України спрямована на підтримку зусиль держав-членів ЕС із країнами, які приймають біженців.
Тим часом гуманітарні партнери продовжують посилювати скоординовану відповідь, хоча здатність посилити міжвідомчі втручання значною мірою залежить від наявності та своєчасного забезпечення потреб у ресурсах, зазначених у цьому регіональному плані допомоги біженцям з України.
Документи:
Author: Maksym Yaryhin
