Оцінка Європейського агентства з навколишнього середовища “Декарбонізуючий автомобільний транспорт – роль транспортних засобів, палива та попиту на транспорт” аналізує рушійні фактори викидів парникових газів від автомобілів пасажирів та важких вантажів в Європейському Союзі (ЄС). Новий звіт є частиною серії щорічних оцінок «Механізму звітності про транспорт та навколишнє середовище».
♻️ Згідно з даними Європейського агентства з навколишнього середовища, викиди CO2 від пасажирських автомобілів у 27 країнах -членах ЄС збільшилися на 5,8 %, а викиди від важких вантажів збільшилися на 5,5 %, з 2000 по 2019 рік.
🚛🚚 Основною причиною загального збільшення викидів автомобілів, і вантажних автомобілів було зростання обсягів транспорту, які лише частково компенсувались кращою ефективністю палива та використанням біопалива, показує оцінка Європейського агентства з навколишнього середовища.
Додавшись до виклику нарощування обсягів транспорту, Європа ще не перейшла на більш зелені режими транспорту. Протягом останніх двох десятиліть автомобілі підтримували і трохи збільшили свою домінуючу частку в мобільності пасажирів, тоді як вантажівки зробили те саме у вантажному транспорті.
Поліпшення ефективності CO2 транспортного засобу, включаючи збільшення частки електромобілів, очікується, що він відіграватиме важливу роль у декарбонізуючих пасажирських та вантажних транспортах – особливо в поєднанні з постійною декарбонізацією електроенергії та виробництва палива.
🚲🛴🛵🚆 Однак оцінка Європейського агентства з навколишнього середовища також виявляє, що система мобільності Decarbonizing Європи вимагає методів, що перевищують підвищення ефективності в дорожньому транспорті. Це включає більш високі показники зайнятості, наприклад, за допомогою обміну їздою, а також повне завантаження вантажного транспорту, а також стримування попиту та переходу на зеленіші режими транспорту: ходьба, їзда на велосипеді, автобуси, поїзди.
🌡 Для підтримки загальної цілі нейтральності клімату, мета ЄС – зменшити викиди парникових газів від транспорту на 90% до 2050 року, порівняно з рівнем 1990 року.
Автор: Богдан Самар
