Нарада Держекоінспекції на Рівненщині та Реєстр збитків

Оксана Козачок — експертка з імплементації законодавства Європейського Союзу та аналізу державної політики.

На розширеній нараді Держекоінспекції 6 листопада 2026 року на Рівненщині обговорили, як територіальні інспекції наповнюють Реєстр екологічних збитків, підбили підсумки роботи за дев’ять місяців і розглянули проблеми захисту природних ресурсів області. Після презентації Реєстру перед інспекціями постало практичне завдання — звести матеріали з різних регіонів так, щоб за ними можна було відтворити обставини події, перевірити розрахунок і підготувати докази для відшкодування шкоди довкіллю.

Два напрями роботи інспекції під час війни

За січень–вересень 2026 року Держекоінспекція провела 22 244 заходи контролю. За порушеннями природоохоронного законодавства вона розрахувала понад 1,2 млрд грн збитків. За цей же період у добровільному та примусовому порядку стягнули 231,7 млн грн. Суми розрахунків і стягнень показують різні етапи роботи. Для оцінки частки відшкодування потрібні зіставні дані про нарахування та стягнення за тими самими справами.

Окремий напрям — шкода довкіллю від війни рф. За дев’ять місяців інспекція задокументувала 1 790 подій і розрахувала близько 2,4 трлн грн збитків. Це оцінка Держекоінспекції за відповідними методиками. Розгляд міжнародних вимог та визначення суми компенсації відбуваються за окремою процедурою.

Від презентації Реєстру до його наповнення

Держекоінспекція розробила Реєстр у співпраці з Програмою розвитку ООН (ПРООН) за підтримки уряду Швеції та презентувала його 2 листопада. Нову підсистему інтегрували у відомчий електронний документообіг. Запис поєднує відомості про подію з актами, лабораторними протоколами, фото, відео, геоданими та розрахунком. На нараді обговорили повноту, достовірність і своєчасність внесення цих матеріалів територіальними органами.

У нараді взяла участь Олена Криворучкіна, заступниця голови парламентського Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Вона була серед ініціаторів створення Оперативного штабу при Держекоінспекції у 2022 році, а у 2023 році ініціювала проєкт Координаційного центру з оцінки екологічної шкоди за підтримки ПРООН. На нараді депутатка наголосила на значенні належного документування для міжнародного розгляду вимог України про відшкодування.

Що показують перші дані Держекоінспекції

Доручення від 27 жовтня № 1688 охоплювало події від 24 лютого 2022 року, за якими вже розраховано шкоду та збитки. Доповідь не подає окремої загальної кількості випадків, що відповідали цій умові. Тому за наведеними цифрами можна описати початок внесення даних, а частку перенесених матеріалів серед усіх готових до внесення визначити поки неможливо.

Інспекція у Харківській області внесла близько 56% перших записів. Ця частка характеризує масив записів на момент доповіді. Для оцінки масштабу шкоди в різних регіонах потрібні зіставні дані про охоплення обстеженнями, види уражених ресурсів і повноту розрахунків. На темп наповнення також можуть впливати доступність територій, стан первинних матеріалів і можливість виконати лабораторні дослідження.

Окреме питання — як зберегти зв’язок між матеріалами, якщо їх збирали різні установи. За одним ударом можуть існувати повідомлення громади, акт інспекції, лабораторний протокол і матеріали слідства. Дата, координати та посилання на первинні документи дають змогу звірити ці відомості, виявити дублікати й відрізнити новий випадок від повторного обстеження того самого об’єкта. Саме тут цифровий облік може підвищити якість доказів.

Як перевірити докази на прикладі водойми

Уявімо, що після удару по промисловому об’єкту є ознаки потрапляння забруднювальних речовин до річки. Фото пошкодженого резервуара допомагає зафіксувати подію. Для оцінки її наслідків потрібні дані про маршрут потрапляння речовини у воду, час і місце відбору проб та результати аналізів. За наявності попередніх вимірювань або проб вище за течією їх можна зіставити з даними нижче місця ймовірного потрапляння забруднення. Це допомагає оцінити вплив удару з урахуванням стану річки до події та інших можливих джерел забруднення.

Українська методика оцінки воєнної шкоди водним ресурсам допускає різні джерела інформації, зокрема матеріали огляду, інструментальні вимірювання, державний моніторинг вод, дистанційне зондування й експертні оцінки. Для перевірки суми важливо бачити, які величини виміряли, які оцінили розрахунково і на яких припущеннях ґрунтується результат. Якщо обсяг витоку відновлювали за непрямими даними, цю обставину варто зберегти разом із розрахунком. Тоді інший фахівець зможе відтворити оцінку або уточнити її після отримання нових даних.

Яку шкоду можна заявляти за категорією B3.1

Міжнародний реєстр збитків для України відкрив категорію B3.1 «Екологічна шкода» 30 вересня 2026 року. Вона охоплює шкоду довкіллю як такому, зокрема погіршення стану екосистем, втрату їхньої екологічної цінності та обґрунтовані витрати на оцінювання, очищення й відновлення. Заяви можуть подавати держава Україна, її уповноважені органи та установи, зокрема на місцевому рівні, відповідно до правил категорії. Для шкоди житлу, майну чи здоров’ю в RD4U передбачено окремі категорії.

Національний розрахунок може бути частиною доказів. У міжнародній заяві окремо пояснюють, як саме виникла шкода, які втрати або витрати охоплює вимога, як виведено суму та якими матеріалами її підтверджено. RD4U перевіряє прийнятність заяви для внесення. Розгляд вимог по суті й визначення розміру компенсації належать до мандата Міжнародної компенсаційної комісії, створення якої передбачає окрема конвенція Ради Європи.

У прикладі з річкою окремого обґрунтування потребують витрати на лабораторне обстеження, очищення забрудненої ділянки та оцінка втрати екологічної цінності. Для кожної складової потрібні своя підстава, джерело даних і пояснення, що саме покриває сума. Такий поділ дає змогу перевірити, чи не враховано одну й ту саму витрату двічі, а також відрізнити вже понесені витрати від оцінки майбутніх робіт.

Що нарада означає для громад Рівненщини

Окремо учасники обговорили незаконні рубки на самозалісених комунальних землях, самовільний видобуток піску й бурштину та проблеми з визначенням меж прибережних захисних смуг і заповідних територій. Для реагування на такі порушення потрібні дані про межі та статус ділянки, матеріали огляду й узгоджені дії громади, інспекції та правоохоронців. Якщо ці відомості зібрано вчасно, легше встановити обставини порушення й обґрунтувати розмір шкоди.

Також розглянули, як на практиці працює експериментальний порядок видалення дерев і чагарників за межами населених пунктів. Станом на 1 листопада територіальні органи отримали 74 запити щодо участі у відповідних комісіях і взяли участь у їхній роботі у 25 випадках. Ці показники описують звернення та участь інспекторів. Для оцінки роботи процедури потрібні також відомості про рішення комісій і стан розгляду запитів.

Спільне завдання для роботи з воєнною шкодою і для місцевого екологічного контролю — мати матеріали, за якими можна перевірити, що сталося, якої шкоди завдано і як її оцінили. Для громади це основа рішення про обстеження чи відновлення конкретної території. Для держави — можливість підготувати вимогу про відшкодування, яку можна перевірити за первинними документами.