З перших днів роботи Оперативного штабу при Держекоінспекції України було виявлено проблему – в Україні всі методики (яких було не так і багато для розрахунку збитків заподіяних довкіллю навіть у мирний час) були не адаптовані під можливість їх застосування у військовий час, а також не передбачали можливість розрахунку збитків внаслідок дій бомб, ракет та інших знарядь війни. Адже Україна, як будь-яка незалежна демократична європейська країна, ніколи не планувала ні з ким воювати, і не очікувала, що в третьому тисячолітті в Європі може виникнути війна.
Крім цього, ми розуміємо, що всі розрахунки збитків, які українські природоохоронні спеціалісти будуть здійснювати за результатами екологічної шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу України діями російських злочинців, будуть обов’язково перевірятися судами, а також будуть намагання їх спростувати російськими адвокатами. Тому принципи, які повинні вирішувати такі методики, повинні повністю відповідати принципам і задачам, які закладені у міжнародних методиках.
Для цього на базі Оперативного штабу при Держекоінспекції України створено Експертну групу зі складу 46 експертів з різних національних і міжнародних науково-дослідних установ, які розробляють проекти таких методик.
Також не можемо залишити осторонь питання про матеріальну базу, наявну сьогодні в українських державних установ, оскільки більша частина стаціонарного обладнання для моніторингу стану довкілля була розграбована окупантами, знищені стаціонарні лабораторії та інше профільне обладнання в регіонах, в яких був наступ військ РФ (північні, східні та південні регіони України: Сумська, Київська, Житомирська, Чернігівська, Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська та Миколаївська області).
Таким чином, здійснювати вже зараз повноцінне фіксування забруднень та знищень навколишнього природного середовища оперативно і з використанням сучасного обладнання та сучасних методів відбирання проб є практично неможливо.
Однак, поряд з цими проблемами, мабуть, основною проблемою є те, що на даний час у міжнародних органах та організаціях не існує єдиного розуміння хто і як буде отримувати від України всю інформацію про збитки заподіяну навколишньому природному середовищу для передачі в судові інстанції, незрозумілим є також порядок пред’явлення таких позовів і ким та яким саме шляхом вони повинні пред’являтися (це буде створення окремої комісії при ООН по розслідуванню збитків навколишньому природному середовищу, яка проаналізує зібрані Україною докази і розрахунки еко-збитків та передасть в міжнародний суд, чи можливо, Україні варто наймати міжнародних юристів, наприклад, кілька різних компаній, які будуть представляти Україну в питанні стягнення еко-збитків від РФ).
Адже ми говоримо за екологічну шкоду заподіяну не окремим комерційним або приватним суб’єктам, а за екологічну шкоду заподіяну українському народу. Згідно з Конституцією України (ст. 13) права власника від імені Українського народу здійснюють державні органи влади та органи місцевого самоврядування.
Проведення переговорів та зустрічей з міжнародними експертами, представниками міжнародних організацій наразі найважливіше завдання владних інституцій України.
На одній з таких зустрічей народний депутат України Олена Криворучкіна, яка є головним координатором Оперативного штабу на базі Держекоінспекції, розповіла в чому нам потрібна допомога міжнародних експертів:
«На даний час ми потребуємо допомоги у створенні методик з фіксації та розрахунку збитків довкіллю з урахуванням міжнародних принципів та підходів, можливо, тих, які застосовувалися при вторгненні Іраку до Кувейту.
Для цього просимо міжнародні організації:
- надати інформацію про діючі методики, на підставі яких раніше здійснювалися розрахунки еко-збитків при військових конфліктах, принципи і методика розрахунків по яким підтверджувалася в судах
- долучити хоча б по 1 експерту з досвідом проведення фіксації таких еко-збитків, в т.ч. збитків навколишньому природному середовищу, до вже діючою Експертної групи, яка працює на базі Оперативного штабу
- перевірити та надати свої зауваження та пропозиції по зміні вже діючих на сьогодні в Україні методик з оцінки збитків довкіллю, щоб здійснені за такими методиками розрахунки були прийняті міжнародними комісіями та судам».
Дієвими будуть зусилля міжнародних організацій :
- у допомозі з забезпечення Держекоінспекції технічно: мобільними пересувними лабораторіями, спеціалізованими квадрокоптерами, стаціонарними лабораторіями для проведення більшої кількості проб.
- у допомозі в доступі до супутникових знімків з високою роздільною здатністю по всій території України, в тому числі за попередні роки, щоб була можливість оцінити поточний стан навколишнього природного середовища, порівняти його зі станом до війни, а також під час військових конфліктів на Сході України з 2014 року, та використати такі знімки у якості підстав для розрахунку збитків (якщо це дозволяють міжнародні принципи та підходи) та підстав для формування доказової бази у судових інстанціях.
- у допомозі зі створенні при Генеральній асамблеї ООН міжнародної Комісії з розслідування та фіксування еко-злочинів. За прикладом створеної комісії з розслідування злочинів РФ «проти людства».На підставі такої утвореної комісії її представники могли б отримати мандат на проведення в Україні фіксації всіх таких еко-злочинів та перевіряти вже зафіксовані Оперативним штабом еко-злочини. Це може бути у вигляді спеціальної Екологічної Моніторингової місії UNEP чи ООН в Україні за підтримки української влади.
- у допомозі в підготовці програми відновлення екології України. Президентом України створено Національну раду з відновлення України, до складу входить Олена Криворучкіна. Тому ми вже зараз почали розробляти принципи відновлення України, одним з розділів яких є відновлення екології після військових дій. Ми маємо забезпечити створення єдиної Програми відновлення довкілля.
Для розробки такого документу (Програми відновлення екології України) ми пропонуємо долучити представників ПРООН, ООН, Світового банку, ЄБРР та інших міжнародних інституцій, долучити національних інвесторів та реалізувати найкращі світові екологічні тенденції. Впевнені, що експерти та фахівці UNEP також зможуть долучитися до нашої спільної роботи над створенням благодійного фонду «Екологічне майбутнє».
Автор: Оксана Козачок
