Якість життя в українських містах сьогодні формується під тиском одразу кількох криз — війни, зношеної інфраструктури, забруднення повітря, зростання автомобільного трафіку та дефіциту безпечного публічного простору.
Як Національна дорожня асоціація якості, ми переконані: відбудова України має одразу враховувати сучасні європейські підходи до управління міським рухом, а не відтворювати застарілі моделі.
Саме тому ми звертаємо увагу на міжнародний досвід Urban Vehicle Access Regulations (UVARs) — систем регулювання доступу транспорту до міських територій, узагальнений у новому звіті Всесвітньої дорожньої асоціації PIARC.
Що таке UVARs простими словами ?
Urban Vehicle Access Regulations (UVARs) — це правила, які визначають:
• які транспортні засоби можуть заїжджати в певні частини міста;
• коли саме це дозволено (за часом доби, днями тижня);
• на яких умовах — за рівнем викидів, типом транспорту, оплатою або статусом користувача.
На відміну від хаотичних заборон, UVAR — це прозорий, регульований інструмент, який поєднує транспортну політику, екологію та безпеку.
Які моделі працюють у Європі та світі ?
Згідно з аналізом 29 кейсів у 16 країнах, найпоширенішими є такі рішення:
🚶 Пішохідні зони (PED)
Зменшують аварійність, повертають простір людям, бізнесу й громадському життю.
🌱 Зони низьких та нульових викидів (LEZ / ULEZ / ZEZ)
Обмежують в’їзд найбільш забруднюючих авто.
📉 Наприклад, у Лондоні після запровадження ULEZ рівень NO₂ знизився майже на 45 %.
🚗 Зони обмеженого руху (LTZ)
Доступ лише для мешканців, сервісів, екстрених служб.
⏱ Платний в’їзд та боротьба з заторами
Стимулює користування громадським транспортом і зменшує трафік у пікові години.
🚚 Регулювання вантажного транспорту
Обмеження часу та маршрутів доставки зменшує шум і навантаження на дороги.
Ключові вигоди для громадян
📊 Факти зі звіту PIARC:
• у 24 із 29 кейсів зафіксовано суттєве покращення якості повітря;
• у 20 випадках — зменшення заторів;
• у 12 містах — зниження кількості ДТП;
• у 17 містах — покращення якості міського середовища.
👉 Для мешканців це означає:
• чистіше повітря;
• менше шуму;
• безпечніші вулиці для дітей та літніх людей;
• комфортніші умови для малого бізнесу.
А що з ризиками ?
Європейський досвід чесно показує і проблеми:
⚠️ супротив частини населення на старті;
⚠️ ризики для малого бізнесу без комунікації;
⚠️ перенесення трафіку на околиці;
⚠️ складність адміністрування.
📌 Висновок простий: UVARs працюють лише разом із поясненнями, поетапністю та діалогом із громадою.
Чому це актуально для України під час війни ?
В умовах воєнного стану:
• транспортна інфраструктура перевантажена;
• екстрені служби потребують гарантованого доступу;
• міста приймають внутрішньо переміщених осіб;
• зростає роль локальної мобільності та безпеки.
Саме тому регульований доступ, а не стихійний трафік, стає елементом цивільної безпеки та стійкості громад.
Що це означає для майбутньої відбудови ?
Ми переконані, що:
• UVAR мають стати частиною планів відновлення міст;
• рішення слід інтегрувати у містобудівну та дорожню політику;
• Україна може адаптувати ці підходи без зайвих витрат — поетапно та справедливо.
Питання до дискусії
💬 Чи готові українські міста до зон обмеженого руху ?
💬 Де межа між свободою пересування та правом на безпечне середовище ?
💬 Які райони варто пілотувати першими ?
Запрошуємо вас залишити коментар, поділитися думкою або запропонувати місто для пілотного впровадження.
🔹 Обговорюйте.
🔹 Поширюйте.
🔹 Долучайтесь до формування якісної транспортної політики.
Ми в Національній дорожній асоціації якості продовжимо аналізувати та адаптувати кращі світові практики для України.
