Чому я вважаю цю тему критично важливою саме зараз
Питання безпеки на дорогах — це не абстрактна статистика і не суто технічна дискусія. Це питання життя, здоров’я та довіри громадян до державної політики. В умовах повномасштабної війни, коли транспортна інфраструктура України працює під підвищеним навантаженням, а ризики зростають щодня, дорожня безпека стає частиною національної стійкості.
Саме тому я звертаю увагу на новий звіт Європейської Комісії та результати масштабного проєкту Trendline 2022–2025, які показують системні прогалини у сфері безпеки дорожнього руху навіть у країнах ЄС — і водночас дають чіткі орієнтири для України.
Що таке Trendline і чому його дані мають значення
Проєкт Trendline 2022–2025, співфінансований Європейським Союзом, об’єднав 25 держав-членів ЄС та країни-спостерігачі для збору й аналізу ключових показників ефективності безпеки дорожнього руху (KPI). Ці показники є основою Політики ЄС з безпеки дорожнього руху на 2021–2030 роки та стратегічної мети Vision Zero — нуль смертей на дорогах до 2050 року .
Йдеться не лише про кількість ДТП, а про поведінкові та інфраструктурні фактори, які безпосередньо впливають на ризики.
Ключові висновки ЄС: коротко і по суті
📌 Основні тривожні сигнали
• Дотримання швидкісного режиму в містах у багатьох країнах ЄС нижче 50 %, саме там, де ризик для пішоходів і велосипедистів є найвищим.
• Використання ременів безпеки водіями перевищує 95 % на автомагістралях, але на задніх сидіннях у низці країн — менше 50 %.
• Дитячі утримуючі системи часто використовуються неправильно, навіть за формальної наявності.
• Алкоголь за кермом: 98 % водіїв формально дотримуються норм, але навіть 2 % порушень означають близько 5 мільйонів нетверезих водіїв на дорогах ЄС.
• Медичні служби у середньому прибувають на місце ДТП за 26 хвилин, але швидкість реагування залишається критичним фактором виживання .
Чому це безпосередньо стосується України
Україна рухається шляхом гармонізації з acquis ЄС, у тому числі в частині транспортної та дорожньої політики. Дані Trendline — це не «чужий досвід», а майбутній стандарт, до якого нам необхідно адаптуватися вже зараз.
В умовах війни:
• зростає інтенсивність військових і гуманітарних перевезень;
• збільшується кількість водіїв без достатнього досвіду;
• частина інфраструктури працює у пошкодженому стані.
Саме тому перехід від реактивної політики до управління ризиками через KPI є принципово важливим для українських громад.
Що означають KPI простою мовою для громадян
📊 KPI — це не суха статистика, а інструмент, який:
• показує, де саме виникає небезпека (швидкість, алкоголь, інфраструктура);
• дозволяє порівнювати регіони і громади;
• дає змогу оцінювати ефективність витрачання бюджетних коштів;
• створює підстави для парламентського і громадського контролю.
Іншими словами, KPI відповідають на просте питання:
чи стають наші дороги безпечнішими — і чому так або ні ?
🔹 19 940 загиблих у ДТП в ЄС у 2024 році
🔹 Ціль ЄС — мінус 50 % смертей до 2030 року
🔹 Найнижча дисципліна швидкості — у містах
🔹 Задні пасажири — «сліпа зона» безпеки
🔹 KPI = інструмент превенції, а не постфактум-реакції
Які парламентські та управлінські висновки варто зробити Україні
На моє переконання, Україна має вже зараз:
1. Інституціоналізувати KPI безпеки дорожнього руху у державній та регіональних програмах.
2. Закріпити обов’язкову публічну звітність за ключовими показниками.
3. Інтегрувати KPI у планування відбудови транспортної інфраструктури.
4. Посилити роль громад та профільних асоціацій у моніторингу безпеки.
Це повністю відповідає європейській логіці політики, де дані → рішення → відповідальність.
Запрошую до дискусії
❓ Які показники безпеки дорожнього руху ви вважаєте критичними саме для вашої громади ?
❓ Чи достатньо сьогодні прозорості у сфері дорожньої безпеки в Україні ?
❓ Чи готові ми перейти від реагування на трагедії до системного управління ризиками ?
💬 Залишайте коментарі, ставте запитання, долучайтеся до обговорення — саме так формується якісна публічна політика.
