Закупівлі під час війни: якість, надійність і правила ЄС

Ігор Жданюк

Насос, який дешевше придбати, може виявитися дорожчим в експлуатації. Генератор із привабливою ціною — залишитися без сервісу. Відремонтована дорога — знову потребувати бюджетних коштів. Під час війни наслідком такого вибору стає також перерва у водопостачанні, роботі лікарні або русі транспорту. Запропонована реформа закупівель ЄС дає Україні привід предметно переглянути те, який результат вона купує за публічні кошти.

Що змінює європейська пропозиція

9 вересня 2026 року Європейська комісія представила Public Procurement Act — проєкт регламенту COM(2026)590. Він має замінити три основні директиви щодо закупівель і концесій єдиним актом. Станом на підготовку цього матеріалу йдеться про законодавчу пропозицію, а не про запроваджені для України правила. [1]

Стаття 98 проєкту передбачає оцінювання найкращого співвідношення ціни та якості. Загальна мінімальна вага критеріїв якості становила б 30% балів, а для трудомістких контрактів — 50%. Передбачено обґрунтовані відступи, коли якість забезпечується технічними вимогами, умовами виконання або поєднанням інструментів. Це частка оцінки пропозиції, а не частка бюджетного фінансування. [2]

Проєкт також посилює увагу до безпеки та стійкості постачання. Для українського замовника практичне питання звучить так: чи працюватиме придбане рішення тоді, коли порушиться логістика, зникне електроенергія або знадобиться терміновий ремонт?

Європа теж має проблему виконання

Європейська рахункова палата у спеціальному звіті №28/2023 зафіксувала послаблення конкуренції у закупівлях протягом дослідженого періоду 2011–2021 років. Самої наявності європейських процедур виявилося недостатньо, щоб забезпечити очікувану конкуренцію та результативність. [3]

Для України це принциповий урок: перенесення правової норми не замінює спроможності замовника сформулювати потребу, порівняти рішення та проконтролювати виконання. Вимога «купувати якісно» залишиться декларацією, якщо ніхто не визначив, як саме якість буде виміряна.

Українські інструменти вже існують

Закон України «Про публічні закупівлі» вже передбачає вартість життєвого циклу та поєднання ціни з іншими критеріями, пов’язаними з предметом закупівлі. Серед них — строки виконання, гарантійне обслуговування й екологічні характеристики. Під час воєнного стану вибір і застосування інструментів потрібно звіряти з Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів №1178, та режимом конкретної закупівлі. [4] [5]

Отже, чекати завершення реформи ЄС, щоб професійно готувати закупівлі, Україні не потрібно. Водночас запропоновані європейські відсотки не можна механічно переносити в українську документацію. Корисний уже зараз підхід — обґрунтувати, які характеристики потрібні, чим їх підтвердити і як перевірити після постачання.

Три різні способи забезпечити якість

Технічна вимога — мінімум, без якого рішення непридатне. Наприклад, необхідна продуктивність насоса за визначеного напору. Невідповідність обов’язковому мінімуму не компенсується низькою ціною.

Критерій оцінки — вимірювана перевага між прийнятними пропозиціями. Наприклад, підтверджене нижче енергоспоживання за однакового робочого режиму. Методика порівняння має бути відома учасникам наперед.

Умова договору — зобов’язання, яке потрібно виконати. Наприклад, провести випробування, навчити персонал і усунути дефект у погоджений строк. У договорі визначаються перевірка, документування та наслідки порушення.

Змішування цих рівнів створює помилки. Бали за обіцянку не замінюють випробування. Сертифікат сам по собі не підтверджує придатності обладнання до конкретної мережі. Тривала гарантія мало допомагає, якщо незрозуміло, хто і коли виконає ремонт.

Насос: порівнювати однакову роботу

Для закупівлі насосного обладнання доцільно спочатку визначити робочу точку, характеристики води, режим роботи, сумісність з електроживленням та автоматикою. Порівнювати споживання двох насосів без однакових умов — означає порівнювати різні послуги.

Умовний приклад: насос А коштує 400 тис. грн і споживає 30 кВт у заданому режимі, насос Б — 500 тис. грн і 25 кВт. За однакової продуктивності, 4 000 годин роботи на рік та умовної вартості електроенергії 8 грн/кВт·год різниця становитиме 160 тис. грн на рік: 5 × 4 000 × 8. Додаткові 100 тис. грн початкової ціни арифметично компенсуються приблизно за 0,63 року.

Це навчальний розрахунок, а не дані реального тендера чи прогноз тарифу. Він не враховує дисконтування, обслуговування, ремонт та інші витрати. Його мета — показати, чому різниця в ціні придбання ще не визначає економічного результату. Для фактичної закупівлі потрібні перевірені характеристики, єдина методика та обґрунтований період порівняння.

Дорога або міст: якість потрібно довести

У дорожніх і мостових роботах результат залежить від проєктного рішення, матеріалів, технології виконання та контролю. Збільшення ваги нецінових критеріїв саме по собі не виправить помилковий проєкт і не виявить дефект, який не перевіряли.

У документах варто простежувати весь зв’язок: вимога проєкту — підтвердження властивостей матеріалу — контроль виконання — приймання — гарантійні зобов’язання. Залежно від предмета робіт це можуть бути лабораторні випробування, виконавча документація, фіксація прихованих робіт і процедури усунення недоліків.

В умовах війни до такого аналізу додаються організація руху, доступ аварійних служб, можливість виконання робіт за перебоїв постачання. Ці умови слід обґрунтовувати потребою об’єкта. Вимагати довільно короткий строк, який здатен виконати лише заздалегідь підготовлений учасник, — ризик для конкуренції, а не доказ турботи про якість.

Генератор: купувати працездатну систему

Для резервного живлення недостатньо порівняти номінальну потужність і ціну. Потрібно врахувати характер навантаження, пускові струми, тривалість роботи, умови монтажу, підключення та сервіс. Постачання обладнання ще не означає готовності об’єкта працювати від нього.

Практично обґрунтована закупівля може охоплювати перевірку під навантаженням, навчання персоналу, документацію, початковий комплект витратних матеріалів і визначені строки сервісної реакції. Склад закупівлі має відповідати потребі та правовим вимогам, а перелік зобов’язань — бути виконуваним і перевірюваним.

Ризик простою корисно оцінювати вже під час планування. Проте довільно призначати грошову «вартість ризику» й додавати її до тендерної оцінки не можна. Якщо надійної методики немає, відповідну потребу доцільніше оформлювати через обґрунтовані технічні та договірні вимоги.

Як не перетворити якість на привілей

Головна небезпека нецінового оцінювання — суб’єктивність. Формулювання на кшталт «краще технічне рішення» або «висока репутація» без прозорої шкали залишають замовнику надмірну свободу. Штучно вузькі характеристики чи вимога сервісного центру в конкретному місті можуть відсікти учасників без доведеного зв’язку з результатом.

Для кожного додаткового критерію потрібно дати відповіді на чотири запитання: яку користь він створює; як вона вимірюється; якими доказами підтверджується; як обіцянка стане зобов’язанням договору. Підтвердження мають бути доступними на рівних умовах, а вимоги — співмірними предмету закупівлі.

Так само важливо уникати подвійного врахування. Якщо економію електроенергії вже включено до вартості життєвого циклу, додаткове нарахування балів за той самий показник потребує окремої перевірки методики: чи не отримує одна перевага непропорційну вагу?

Що доцільно зробити вже під час війни

На мою думку, для замовників найбільш доцільно починати з категорій, де експлуатаційні витрати та наслідки відмови особливо відчутні: водопостачання, резервне живлення, теплопостачання, транспортна інфраструктура. Для кожної категорії потрібні короткі типові підходи до порівняння рішень, підготовлені із залученням технічних фахівців і перевірені на відповідність законодавству.

Відповідальність слід розподілити предметно. Замовник організовує закупівлю; технічні фахівці обґрунтовують характеристики; уповноважена особа забезпечує процедуру в межах своїх функцій; визначені договором і законодавством учасники перевіряють виконання та приймають результат. Майбутній оператор має бути залучений до формування потреби, адже саме він працюватиме з обладнанням і нестиме експлуатаційні витрати.

На рівні державної політики доцільно розвивати методичну підтримку замовників та аналіз фактичних результатів контрактів. Для Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку предметом контролю може бути застосування таких інструментів, конкуренція та бар’єри для постачальників, а не лише формальне зближення текстів законодавства. [6]

Ефективність підходу потрібно оцінювати після закупівлі: за витратами на експлуатацію, тривалістю простоїв, дефектами, виконанням гарантій і фактичною конкуренцією. Менша кількість учасників потребує аналізу причин; вона сама по собі не доводить ані порушення, ані вищої якості.

Для України під час війни професійна закупівля це обґрунтований вибір працездатного рішення та доказ того, що його отримано. Заощадження має зберігатися після підписання договору, коли насос качає воду, генератор тримає навантаження, а дорога витримує рух.

Джерела

1. Європейська комісія. Proposal for a regulation on public contracts and concessions, COM(2026)590, 9 вересня 2026 року.
2. Європейська комісія. Public Procurement Act: текст законодавчої пропозиції, зокрема статті 98–99, 9 вересня 2026 року.
3. Європейська рахункова палата. Special report 28/2023: Public procurement in the EU — Less competition for contracts awarded for works, goods and services in the 10 years up to 2021, 4 грудня 2023 року.
4. Верховна Рада України. Закон України «Про публічні закупівлі» №922-VIII, 25 грудня 2015 року, зокрема статті 1, 22–23 і 29.
5. Кабінет Міністрів України. Постанова №1178 про особливості здійснення публічних закупівель під час воєнного стану, 12 жовтня 2022 року.
6. Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку. Перелік підкомітетів та предмети їх відання, офіційна сторінка.
7. Дослідницька служба Європейського парламенту. Public procurement act, David Ashton, PE 796.984, жовтень 2026 року.

Методологія. Матеріал зіставляє законодавчу пропозицію ЄС, висновки європейського аудиту та українські правові інструменти. Практичні приклади є авторськими моделями, а не описами конкретних закупівель. Розрахунок насоса умовний; його припущення наведено в тексті. Пропозиції щодо організації закупівель є авторською оцінкою.

Використання штучного інтелекту. Під час підготовки матеріалу використано інструменти ШІ. Остаточний текст перевірено й затверджено автором, який відповідає за його зміст.