11 проєктів військової мобільності в ЄС: чому це важливо для нашої транспортної безпеки
Чому військова мобільність у ЄС прямо стосується України ?
Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, я бачу, як питання військової мобільності набуває абсолютно нового значення для всієї Європи. Кожен міст, порт, залізничний вузол або аеропорт, здатний пропускати військові платформи та змішаний цивільно-військовий трафік, — це вклад у спільну безпеку регіону.
Європейська Комісія повідомила про успішне завершення 11 великих інфраструктурних проєктів військової мобільності у восьми країнах ЄС .
Для України це не просто новина з Брюсселя. Це — аналіз того, як працює сучасна мережа безпеки ЄС, до якої ми поступово інтегруємося через TEN-T, CEF та плани післявоєнного відновлення.
🔹 11 проєктів — завершені в ЄС
🔹 8 країн охоплені інвестиціями
🔹 95 проєктів військової мобільності фінансуються ЄС (2021–2027)
🔹 €1,74 млрд — бюджет CEF на військову мобільність
🔹 50 % вартості кожного проєкту співфінансує ЄС
🔹 Мета: швидке пересування військ + модернізація цивільної інфраструктури
Що зроблено в ЄС
1. Реконструкція “Via Baltica” (Литва): розширення до 4 смуг
• покращення руху між Фінляндією, Балтією, Польщею та Центральною Європою;
• ліквідація вузьких місць, які заважали руху важкої техніки.
➡ Це — модель того, як мають модернізуватися українські коридори «Балтія–Чорне море» та під’їзди до кордонів.
2. Польща: зміцнення мостів до навантаження у 130 тонн
• модернізація вузлів на A2;
• будівництво трьох розв’язок на національній дорозі №91.
➡ Для нас це сигнал: під час відновлення — одразу проєктувати під 120–150 тонн, включно з оборонними потребами.
3. Латвія: новий криголам для зимових операцій у Ризькій затоці
• використовується портом Риги, Нацгвардією та ВМС Латвії;
• забезпечує логістику НАТО на східному фланзі.
➡ Україні важливо врахувати це у планах розвитку портів Чорного моря.
4. Розвиток військової мобільності TEN-T залізницею
У Фінляндії побудована нова електрифікована трикутна розв’язка Ориткарі, яка:
• дозволяє транспортувати великогабаритну військову техніку до порту Оулу;
• підсилює інтермодальні можливості регіону.
➡ Це — показовий кейс для наших проєктів “Євроколія Київ–Рава-Руська”, “Євроколія Мукачево–Ужгород–Кошице”.
5. Авіаційна інфраструктура: Хорватія, Португалія, Польща
• реконструкція руліжних доріжок у Загребі;
• модернізація систем керування польотами у Португалії;
• оновлення освітлення та сигналізації у Варшаві.
➡ Паралель для України: під час відновлення аеропортів потрібно закладати подвійні стандарти — цивільний + військовий.
Я бачу кілька ключових практичних висновків:
Відбудова доріг має бути одразу “dual-use”
Європейські підходи свідчать: кожен міст, дорога чи розв’язка мають проєктуватися для військових 120+ тонн.
Це має бути базовою вимогою у нашому законодавстві.
Україна вже інтегрується в мережу TEN-T
• Україна офіційно включена до TEN-T;
• з 2025 року проєктуються нові коридори «Солідарні шляхи».
➡ Синхронізація з європейськими стандартами військової мобільності — обов’язкова частина шляху до ЄС.
Порти, мости, вокзали та аеропорти мають будуватися з урахуванням оборони
Післявоєнна відбудова не повинна повторити помилки минулого.
Ми будуємо не лише для економіки — ми будуємо для стійкості держави.
Україна може претендувати на співфінансування від ЄС
ЄС фінансує до 50 % вартості проєктів військової мобільності.
Після укладення спеціальних угод ми зможемо:
• отримувати часткове фінансування для мостів, об’їздів, вантажних терміналів;
• інтегрувати наші логістичні коридори з системою НАТО.
Що це дає українським громадам та громадянам ?
Безпека
Потужні транспортні коридори = швидке перекидання військ, евакуація, доставка допомоги.
Економіка
Мости й дороги, здатні пропускати військову техніку, одночасно:
• витримують важкі вантажівки;
• збільшують вантажообіг;
• знижують логістичні витрати бізнесу.
Інтеграція з ЄС
Наші регіони стають частиною міжнародних транспортних ланцюгів.
Зміцнення довіри партнерів
Коли інфраструктура відповідає стандартам НАТО, країна стає більш передбачуваною для інвесторів і союзників.
Моя позиція: Україна має діяти вже зараз
Ми не можемо чекати завершення війни.
Потрібно адаптувати наше законодавство щодо:
• навантажень на мости (120–150 тонн);
• стандартів інтермодальних терміналів;
• параметрів авіаційної інфраструктури;
• подвійного призначення портів;
• спрощення процедур для мобільності НАТО через Україну.
Це — основа нашої оборонної спроможності та запорука інтеграції до єдиного європейського простору мобільності.
Європейський Союз демонструє, що військова мобільність — це не окрема військова тема, а фундаментальна частина транспортної політики та безпеки.
Для України це ще й дороговказ у післявоєнному відновленні:
ми маємо будувати міцніше, швидше, сучасніше та одразу за подвійними стандартами.
🔸 Що з європейських прикладів нам потрібно впровадити першочергово ?
🔸 Які транспортні вузли в Україні потребують модернізації під “dual-use” вже сьогодні ?
🔸 Чи потрібні окремі стандарти військової мобільності для громад ?
Напишіть свою думку у коментарях або поставте запитання — я обов’язково відповім.
