Бюджет-2027: чи вистачить ресурсу інфраструктурі й довкіллю

Автор: Ігор Жданюк
Інженер-консультант. Аналіз станом на 23 жовтня 2026 року.

Під час війни бюджетне рішення перевіряється просто: чи працює водогін після удару, чи є чим вивезти людей, чи може лабораторія виїхати для фіксації забруднення. У пропозиціях до бюджету-2027 частина таких потреб отримала конкретну суму та джерело. Для інших поки залишено доручення уряду розглянути можливість фінансування. Саме між цими формулюваннями проходить межа між політичним наміром і забезпеченою дією.

Бюджетний комітет рекомендував парламенту перейти до першого читання проєкту № 16000. Пов’язаний проєкт постанови № 16000/П зареєстровано 23 жовтня. На цю дату основний законопроєкт очікує розгляду; офіційне повідомлення парламенту називає орієнтовною датою першого читання 28 жовтня. Отже, далі йдеться про запропоновані коригування перед голосуванням, а не про вже ухвалений бюджет. [1; 2]

Що саме пропонують змінити

Проєкт бюджетних висновків має дві різні за змістом частини. Перша містить визначені зміни до тексту та окремих сум, які пропонується врахувати при підготовці до другого читання. Друга доручає Кабінету Міністрів опрацювати питання, розглянути можливість або визначитися з доцільністю додаткових витрат. Навіть ухвалення таких висновків не перетворює кожне доручення на бюджетне призначення. [1]

Для ухвалення рішення необхідно бачити обидві частини. Конкретна пропозиція про додаткові кошти також ще має пройти парламентський розгляд. Водночас запис про можливість збільшення видатків не підтверджує ані розміру збільшення, ані джерела його покриття.

Транспорт: гарантії для суден і невизначеність із вагонами

Пропозиція гарантувати компенсацію воєнної шкоди фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден і суден внутрішнього плавання стосується їх перебування в територіальному морі України або акваторіях відкритих морських портів. Потенційний результат — полегшення роботи перевізників у небезпечних умовах. Але гарантія компенсації не є негайною бюджетною виплатою і не гарантує автоматичного здешевлення перевезень. [1, п. 1.5]

На мою думку, до другого читання цей механізм потребує визначених меж відповідальності держави, джерела виплат, порядку підтвердження події та врахування страхового відшкодування. Окремо слід з’ясувати, чи охоплюватиме він витрати, пов’язані із забрудненням вод. У самому пункті 1.5 таких умов немає. Без них транспортна підтримка може створювати невизначені майбутні зобов’язання бюджету.

Для придбання пасажирських вагонів у бюджетних висновках поки пропонується лише визначитися щодо можливості й доцільності збільшення або передбачення видатків. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (ГНЕУ), аналізуючи первинний урядовий проєкт, також застерігає: передбачене статтею 35 джерело фінансування вагонів частково залежить від майбутнього податкового рішення щодо оподаткування прибутку банків. Якщо рішення не буде прийнято або його параметри зміняться, ресурс доведеться переглядати. [1, п. 2.20.31; 4, п. 4.10]

Для оцінки цієї частини бюджету потрібні підтверджений обсяг надходжень, графік поставок, кількість вагонів і пояснення, які перевезення вони забезпечать. Придбання рухомого складу саме по собі не покриває витрат на виконання суспільно важливих пасажирських перевезень. Це різні фінансові завдання, які необхідно узгодити.

Дорожня сфера має ще одну особливість первинного проєкту: за аналізом ГНЕУ, стаття 53 дозволяє спрямувати до 30% дорожньої субвенції на погашення й обслуговування відповідного місцевого боргу. Це гранична можливість, а не підтверджений фактичний відсоток. Проте під час оцінки ресурсу на дороги слід відокремлювати обслуговування попередніх запозичень від коштів на нові роботи. Ця норма первинного проєкту не є новим збільшенням видатків у бюджетних висновках. [4, п. 4.15]

Вода й екологічний контроль: які потреби залишилися без визначеного збільшення

Висновок екологічного комітету від 28 вересня дає можливість перевірити, що відбулося з конкретними запитами галузі. Комітет запропонував додатково 1 081,6105 млн грн на розвиток водного господарства й експлуатацію державного водогосподарського комплексу — програму 1205050. Перелік потреб включає ремонт гідротехнічних споруд, обладнання, пальне для генераторів і моніторинг вод. Ще 4 295,4295 млн грн запропоновано за програмою 1205070 на захист від шкідливої дії вод та першочергове сільське водопостачання. [3]

У проєкті бюджетних висновків немає окремо визначеного збільшення за цими двома кодами. Загальне доручення додатково опрацювати відхилені пропозиції в пункті 2.27 залишає можливість повернутися до питання, але не замінює фінансового рішення. Водночас відсутність адресної поправки не доводить відсутності базового фінансування: для оцінки повного ресурсу потрібні остаточні бюджетні додатки та розподіл інших програм. [1; 3]

Інженерний наслідок цієї невизначеності — ризик відкладання ремонтів і закупівель, якщо підтверджений ресурс не покриватиме мінімальної потреби. Для водогосподарських об’єктів економія на технічному обслуговуванні може обернутися аварійними витратами. Тому запит на додаткові кошти варто розділити: які роботи запобігають зупинці або небезпечній події вже у 2027 році, а які можуть виконуватися пізніше.

Для Державної екологічної інспекції профільний комітет запропонував додатково 7,8623 млн грн за програмою 1204010. Серед складових — 2,5 млн грн на пальне і 2,3296 млн грн на судовий збір. У висновку прямо зазначено ризик неможливості використання 30 отриманих від шведських донорів мобільних лабораторій через дефіцит пального. Документ також фіксує врахування пропозицій Олени Криворучкіної щодо обґрунтування додаткових потреб інспекції. [3]

Це показовий приклад для бюджету воєнного часу: отримати обладнання недостатньо, якщо держава не забезпечує його роботу. Виїзд, відбір проб, належна фіксація результатів і юридичний супровід мають фінансуватися як послідовний процес. Придбаний прилад без можливості його застосувати не створює очікуваної користі.

Згадані у висновку екологічного комітету понад 329 млн грн можливих стягнень не можна записувати як гарантований дохід. Це оцінка коштів, стягнення яких, за позицією комітету, ставиться під ризик через брак судового збору. Реальне надходження залежить від розгляду справ і виконання рішень. Порівняння цієї суми з усіма 7,8623 млн грн додаткової потреби також було б методологічно некоректним: судовий збір є лише її частиною. [3]

Природно-заповідний фонд: потребу визнано, суму не закріплено

Екологічний комітет запропонував додатково 200,4 млн грн на програму 1201120 для 57 установ природно-заповідного фонду: на земельний податок, оплату праці та техніку для гасіння пожеж, зокрема спричинених бойовими діями. У бюджетних висновках відповідна програма з’явилася, але у формі доручення розглянути можливість додаткового фінансування, без закріплення цих 200,4 млн грн. Окремо згадане функціонування природних заповідників у межах наукової програми 2201390. [1, пп. 2.20.4, 2.20.12; 3]

Це часткове відображення проблеми в порядку денному бюджету, але не підтвердження забезпечення потреби. Практичний пріоритет я бачу в охороні територій, протипожежній готовності й збереженні фахівців. Відкладати ці функції до завершення війни означає приймати ризик втрат, які потім доведеться компенсувати значно довше.

Водночас пункт 1.6 пропонує визначати видатки на діяльність органів влади й оплату праці на рівні 2026 року. До другого читання його необхідно узгодити з підтвердженими мінімальними потребами контрольних органів. Загальний принцип стримування адміністративних витрат не повинен механічно блокувати виїзди, аналізи та інші дії, від яких залежить безпека. [1]

Розмінування: конкретна поправка з ціною для резерву

Збільшення видатків на гуманітарне розмінування на 100 млн грн за рахунок резервного фонду є однією з найбільш визначених пропозицій. Воно поєднує безпеку людей, повернення земель у використання й можливість доступу до пошкоджених об’єктів. Але очищення території від вибухонебезпечних предметів не підтверджує автоматично безпечність ґрунту чи води за хімічними показниками. За потреби після розмінування мають проводитися відповідні дослідження. [1, п. 1.12.3; авторська оцінка]

За моїм підрахунком, усі прямо зазначені в пункті 1.12 зменшення резервного фонду разом становлять 1 426,9871 млн грн, або близько 1,427 млрд грн. Розрахунок включає вісім перерозподілів із цього фонду, а не лише розмінування. Без зіставлення з його початковим обсягом і прогнозом надзвичайних потреб не можна стверджувати, що резерв стане недостатнім. Проте залишок після перерозподілів і його достатність для реагування на нові удари уряд має показати окремо. [1, пп. 1.12.1–3, 1.12.6, 1.12.8–10, 1.12.12]

Громади, житло й тепло: ресурс має відповідати навантаженню

Пропозиції опрацювати зарахування 64% відповідного ПДФО до бюджетів громад, врахування внутрішньо переміщених осіб при вирівнюванні та неперерахування реверсної дотації можуть посилити здатність громад утримувати мережі й послуги. Але станом на 23 жовтня це питання для опрацювання. За офіційним повідомленням бюджетного комітету, передача додаткових чотирьох відсоткових пунктів ПДФО потребує компенсації втрати держбюджетом 18,2 млрд грн. Це перерозподіл ресурсу між рівнями бюджету, а не поява нових доходів держави в цілому. [1, пп. 2.22–2.24; 2]

Позитивною є конкретизація способів житлової підтримки ВПО: придбання готового житла, реконструкція, переобладнання, соціальна оренда, будівництво та співфінансування з партнерами. Запропонована щоквартальна звітність про кошти, об’єкти й кількість забезпечених людей робить результат більш перевірюваним. Водночас кожен варіант потребує оцінки стану будівель, доступу до укриттів, води, тепла, транспорту й вартості утримання. Кількість профінансованих об’єктів сама по собі ще не показує придатності житла для тривалого проживання. [1, п. 1.2; авторська оцінка]

Пункт 2.25 пропонує розглянути порядок спрямування тарифної субвенції насамперед на відповідну заборгованість за газ, а за її відсутності — на інші визначені законом напрями. Це питання розрахунків із боргами. Воно не підтверджує збільшення інвестицій у водогони, очисні споруди чи теплові мережі. Такі потреби слід оцінювати окремо. [1]

Окремої підтримки заслуговує постановка питання про завершення освітніх і медичних об’єктів, що раніше фінансувалися з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Пункт 2.26 пропонує визначити джерела та передбачити окрему програму. До другого читання потрібні перелік об’єктів, ступінь готовності, вартість завершення і підтверджена можливість експлуатації. Це дозволить перевірити, де завершення вже розпочатої роботи дасть швидший результат, ніж початок нової. [1]

Підтримка виробництва потребує інженерних і природоохоронних умов

Проєкт пропонує підтримку до 75% вартості будівництва й реконструкції визначених тваринницьких об’єктів, під’їзних шляхів і переробки молока. Це гранична частка підтримки, а не гарантія компенсації кожному заявнику. Для оцінки результативності потрібні правила відбору, гранична вартість і підтвердження роботи об’єкта. На мою думку, фінансування також слід пов’язати з обґрунтованим водокористуванням, поводженням зі стоками й відходами та виконанням застосовних природоохоронних вимог. Інакше частину вартості підтриманого виробництва згодом нестимуть громади. [1, п. 1.4]

Що перевірити перед голосуванням і до другого читання

Цей аналіз підготовлено для оцінки рішень, важливих одночасно для транспортної та природоохоронної сфер. На мою думку, предметна основа рішення має включати такі відповіді уряду:

1. За транспортом: які надходження реально забезпечують придбання вагонів, який резервний варіант за зміни податкового рішення, скільки коштів дорожньої субвенції залишиться на роботи після боргових платежів і якими є межі компенсацій за шкоду суднам?
2. За водою й довкіллям: які додаткові потреби програм 1205050, 1205070, 1204010 та 1201120 уряд підтверджує; що саме фінансує; які роботи відкладає і які ризики визнає? Відповідь повинна містити суми та джерела, а не лише посилання на опрацювання.
3. За громадами: як збалансовано ПДФО, реверсну дотацію та фактичне навантаження через переміщення людей; коли громади отримають визначений ресурс і зможуть планувати договори?
4. За резервом і виконанням: який ресурс залишається для аварійного реагування; хто відповідає за результат кожної пріоритетної програми; коли він має бути досягнутий і чим буде підтверджений?

Підтримка першого читання може бути обґрунтованою як перехід до доопрацювання, якщо пріоритетні незакриті потреби отримують чітку й перевірювану відповідь до другого читання. Вважати їх розв’язаними самим голосуванням за бюджетні висновки підстав немає. Так само відкладення рішення має оцінюватися разом із ризиками затримки бюджетного процесу. Оцінка першого читання та оцінка остаточного фінансового забезпечення — два окремі рішення.

Мій висновок

Запропонована редакція містить корисні зміни: конкретний ресурс на розмінування, уточнення житлової підтримки, увагу до транспортних ризиків і визнання частини природоохоронних потреб. Її слабкість — невизначеність додаткового фінансування низки функцій, які мають працювати вже під час війни. Повної оцінки достатності бюджету для цих сфер без остаточних додатків зробити неможливо.

Я вважаю доцільним до другого читання визначити забезпечений мінімум: безпечну експлуатацію критичних об’єктів, невідкладні ремонти, роботу екологічних лабораторій, протипожежну готовність природоохоронних установ і перевезення, потрібні людям та економіці. Для кожного напряму мають бути зрозумілі сума, джерело, строк і відповідальний виконавець. Розширення переліку намірів без такого забезпечення не доводить зростання ефективності бюджету.

Джерела