Ігор Жданюк, інженер-консультант
Під час війни час до появи доступного укриття вимірюється людськими життями. Тому прискорення його зведення має очевидну цінність. Водночас людина, яка заходить усередину під час обстрілу рф, покладається на міцність конструкції, справність вентиляції та можливість вийти після вибуху. Саме ці властивості мають визначати якість урядового рішення.
У постановах Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2026 року № 1286 та № 1288 поєднано два напрями: швидше створення посилених укриттів і впорядкування використання наявного фонду. Як інженер-консультант я оцінюю цей пакет через три запитання: що саме захищає людину, чим підтверджена працездатність рішення і хто відповідає за нього протягом експлуатації. [1, 2]
Що пропонує експеримент
Постанова № 1286 передбачає експеримент на період воєнного стану, але не довше двох років від набрання нею чинності. Готові первинні мобільні укриття пропонується частково або повністю заглиблювати, обваловувати, захищати габіонами чи бетонними блоками, а також підсилювати монолітною залізобетонною плитою. Способи можуть застосовуватися окремо або в поєднанні. [1, пункти 1 постанови, 7–9 Порядку]
Пункт 4 Порядку виводить посилене укриття з категорії об’єктів будівництва та нерухомого майна і передбачає відсутність потреби у проєктній документації на будівництво та будівельних дозволах. Це істотне процедурне спрощення. Водночас пункт 6 зберігає вимогу відповідності вихідного мобільного укриття Технічному регламенту засобів цивільного захисту, а пункти 11–13 — огляд за участю визначених представників, облік, утримання та вимоги до облаштування. Отже, стверджувати, що уряд прибирає будь-який контроль, було б неправильно. [1]
Головне питання — безпека після підсилення
Готовий модуль і модуль після заглиблення та додаткового навантаження працюють у різних умовах. Змінюються тиск ґрунту, навантаження на перекриття, вимоги до основи, захисту від води й вентиляційних каналів. Додана плита також потребує визначеної схеми опирання: її вага може передаватися на сам модуль або на окрему несучу систему.
Тому документація виробника має давати відповідь, чи охоплюють заявлені характеристики саме обрану схему встановлення та підсилення. Якщо ні — потрібне окреме технічне обґрунтування кінцевої конструкції. Огляд після завершення робіт не може сам по собі замінити розрахунок прихованого армування, несучої здатності основи чи вузлів опирання.
Показовий приклад — передбачена пунктом 9 плита завтовшки щонайменше 300 мм із бетону класу не нижче C25/30. За умовно прийнятої густини залізобетону 2500 кг/м³ лише власна маса плити завтовшки 0,30 м становить близько 750 кг на квадратний метр, або 7,4 кПа статичного навантаження. Це ілюстрація масштабу навантаження, а не розрахунок конкретного укриття: фактичне передавання зусиль залежить від опор, прольотів, армування та інших навантажень.
Порядок допускає створення сталевого каркаса над перекриттям за рішенням учасника експерименту. З інженерного погляду рішення про потребу в такому каркасі має випливати з перевірки несучої здатності. Самі по собі товщина плити та клас бетону не визначають безпеку всієї системи. [1, пункт 9]
Окремої уваги потребують водовідведення і ґрунтові води. Передбачена гідроізоляція важлива, але вона сама по собі не усуває ризику підтоплення входів або впливу води на стійкість заглибленого модуля. Так само насип і габіони не повинні перекривати повітрозабір чи робити аварійний вихід непридатним. Ці питання перевіряють для фактичних умов ділянки.
100 кПа — характеристика з визначеними межами
У визначенні посиленого укриття йдеться про захист від побічної, непрямої дії звичайних засобів ураження: впливу повітряної ударної хвилі з надмірним тиском не менш як 100 кПа та уламків. Це не дає підстав обіцяти захист від будь-якого прямого влучання. Одного значення тиску також недостатньо для повного опису вибухового впливу: мають значення тривалість, імпульс та умови прикладання навантаження. [1, пункт 3; інженерна оцінка автора]
У повідомленнях замовника, закупівельній документації та інформації для мешканців потрібно чесно зазначати призначення й підтверджені захисні властивості. Посилення мобільного укриття не перетворює його автоматично на сховище іншого класу. Пункт 12 Порядку прямо передбачає облік такого об’єкта як первинного мобільного укриття. [1]
Спрощення має супроводжуватися технічним досьє
Я пропоную запровадити для експерименту стислий обов’язковий комплект технічних матеріалів на завершене укриття. Його обсяг можна скоротити порівняно з повним будівельним проєктом, зберігши інформацію, необхідну для перевірки безпеки. Наведені нижче позиції — моя рекомендація щодо посилення контролю, а не перелік уже встановлених нових обов’язків.
| Що перевірити | Що має бути підтверджено |
|---|---|
| Готовий модуль | Ідентифікація виробу, декларація відповідності, супровідна документація та межі дозволеного застосування. |
| Ділянка і підсилення | Відомості про ґрунти, воду й мережі; схема встановлення, опирання та перевірка навантажень для обраного рішення. |
| Якість виконання | Матеріали й контроль монтажу, з’єднань, армування, бетонування та гідроізоляції до їх закриття. |
| Готовність до використання | Робота вентиляції, захист і прохідність входів та виходів, фактична місткість, оснащення й акт огляду. |
| Експлуатація | Відповідальні особи, доступ людей, огляди, обслуговування, фінансування ремонту та порядок дій у разі пошкодження. |
ДСТУ 9329:2025 щодо первинних мобільних укриттів включено до переліку стандартів для застосування Технічного регламенту наказом МВС № 435 від 27 червня 2025 року. Це підтверджує наявність нормативної основи для вимог до виробу. Водночас перевірку конкретної змонтованої конфігурації слід пов’язувати з документацією виробника, фактичними роботами та умовами розміщення. [3]
Що поліпшує друга постанова
Постанова № 1288 містить корисні запобіжники. Зокрема, наявність захищеного простору в будівлі не повинна звільняти від створення захисної споруди чи споруди подвійного призначення там, де така потреба визначена. Для відповідних об’єктів уточнюються вимоги до проєктної документації, її зберігання та недопущення погіршення захисних характеристик під час капітального ремонту. Це підтримує простежуваність рішень протягом експлуатації. [2, пункт 3 змін]
Для визначеної категорії раніше встановлених наземних швидкоспоруджуваних споруд передбачено п’ять місяців від набрання постановою чинності на огляд і подання акта. Орган обліку має протягом десяти робочих днів після отримання акта ухвалити рішення про включення рекомендованого об’єкта як первинного мобільного укриття або надати мотивовану відмову. Це не автоматичне визнання всіх раніше встановлених конструкцій придатними. [2, пункт 2 постанови]
Посилюється також порядок обстежень і збереження документів. Обмеження оприлюднення відомостей не має бути приводом для виключення об’єкта з плану обстеження. Передбачено й запобіжник проти виключення з фонду за наявності документально підтверджених проваджень щодо прав на об’єкт або законності зміни його статусу — до усунення визначеної правової невизначеності. Практичний результат цих норм залежатиме від виконання та усунення виявлених недоліків. [2]
Доступ до укриття потрібно планувати до тривоги
Правила для закладів освіти потребують точного пояснення мешканцям. Укриття дошкільних закладів у тексті призначені виключно для учасників освітнього процесу. Для шкіл передбачено спеціальний режим під час очного навчання; одночасне укриття учнів і решти населення можливе за рішенням уповноважених місцевих органів та з дотриманням встановлених умов. Серед них — зонування, організація супроводу, розмежування потоків і забезпечення безпеки дітей. [2, новий пункт 9¹ Порядку № 138]
Тому сам факт розташування шкільного укриття поруч із житлом не гарантує доступу кожного мешканця в будь-який момент. Моя рекомендація громадам — перевіряти забезпеченість місцями окремо для часу навчання та поза ним, завчасно визначати доступні альтернативи й доводити ці правила до людей. Кількість місць у реєстрі має відповідати реальній можливості ними скористатися.
Пакет також передбачає виняток у правилах комендантської години для прямування населення до об’єктів фонду під час повітряної тривоги та повернення після відбою. Щоб норма працювала, її застосування повинно бути узгоджене з місцевими порядками доступу та зрозуміле мешканцям і відповідним службам. [2, пункт 5 змін]
Хто фінансує і хто утримує
У постанові № 1286 джерелами фінансування названо місцеві бюджети, кошти суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб та інші дозволені джерела. Окремого гарантованого державного фінансування цей текст не встановлює. Для громад із високою загрозою обстрілів і слабкими доходами це створює ризик нерівного забезпечення захистом. Потрібні пріоритетність за рівнем загрози та механізми підтримки громад, яким бракує власних ресурсів. [1, пункт 3 постанови; оцінка автора]
Винятки щодо передачі майна та відбору інвестиційних проєктів не можна тлумачити як загальний дозвіл ігнорувати закупівельне законодавство. Йдеться про незастосування саме двох названих актів: постанови № 1482 від 1998 року та № 835 від 2013 року. Підстав ігнорувати всі інші правила з цього переліку не випливає. [1]
У примірному договорі безоплатного зберігання, доданому постановою № 1288, розподілено обов’язки органу управління та зберігача. Частина заходів зберігача потребує власних витрат; земельна ділянка не є предметом договору. Тому до передачі споруди слід окремо врегулювати фактичний доступ до неї, утримання, ремонт і необхідні витрати. Безоплатність зберігання не означає відсутності вартості експлуатації. [2, додаток 1]
Результат експерименту — доступні й перевірені місця
Постанова № 1286 передбачає щоквартальне інформування ДСНС про кількість зведених посилених укриттів. Я пропоную доповнити оцінку результатів: кількістю фактично доступних місць у готових об’єктах, усунутими дефектами, періодами непрацездатності, повною вартістю створення та утримання. Публічні узагальнені показники можна формувати без розкриття відомостей, доступ до яких обмежений законом. [1, пункт 5 постанови; рекомендація автора]
Завершення строку експерименту також потребує плану: хто продовжить утримувати створені об’єкти, обліковувати їх і фінансувати ремонт. Сам по собі кінець експерименту не означає зникнення відповідальності за укриття, які залишаються у використанні.
Я підтримую прискорення створення захисту населення. Професійно достатнім вважаю рішення, у якому разом із процедурним спрощенням забезпечено технічне обґрунтування кінцевої конструкції, перевірку якості робіт і відповідальність за експлуатацію. Саме такий підхід дозволяє перетворити швидкість зведення на реальний захист під час війни.
Джерела та межі аналізу
[1] Постанова КМУ від 15.10.2026 № 1286 «Про реалізацію експериментального проекту із створення додаткового захисту населення в умовах правового режиму воєнного стану» та затверджений нею Порядок (офіційний PDF). Кабінет Міністрів України.
[2] Постанова КМУ від 15.10.2026 № 1288 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України з питань використання захисних споруд цивільного захисту» та затверджені нею зміни (офіційний PDF). Кабінет Міністрів України.
[3] МВС: наказ від 27.06.2025 № 435 про включення ДСТУ 9329:2025 до переліку національних стандартів.
Джерельна основа аналізу — постанови Кабінету Міністрів України та затверджені ними додатки. Основні тексти звірено з офіційними сторінками КМУ, а тексти додатків — із PDF, оприлюдненими на цих сторінках, станом на 21 жовтня 2026 року. Інженерні приклади та пропозиції є професійною оцінкою автора. Придатність конкретного укриття визначається за його технічною документацією та результатами відповідних перевірок.
