Чи дійсно Україна може стягнути компенсації за екологічну шкоду завдану росією ?

Фактично, єдиним нормативно-правовим актом, який регламентує процедуру визначення шкоди та збитків, заподіяних російською федерацією, є Постанова Кабінету Міністрів України №326 від 20.03.2022 р. (з останніми змінами внесеними 08.11.2022 р.), якою визначено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі – Порядок).

Вказаним Порядком визначаються не лише органи і установи, відповідальні за визначення заподіяної шкоди та збитків, але й врегульовуються відповідальні органи та установи, які повинні розробити проекти методик, за якими будуть здійснюватися розрахунки, та органи і установи, які їх повинні затвердити. Методика – нормативний документ, який передбачає порядок проведення розрахунку збитків за фактами заподіяної шкоди.

Чому це важливо? Бо вказаною Постановою КМУ визначено, що саме ці розміри шкоди та збитків повинні використовуватися Міністерством юстиції України під час урегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ та/або заяв, пов’язаних з відшкодуванням збитків, завданих внаслідок збройного конфлікту міжнародного характеру/збройної агресії інших держав на території України (пункт 4 Постанови).

Той факт, що протягом 2022 року вказаний Порядок переніс багато змін і доповнень, нікого не дивує, адже це нормальна практика покращувати те, що маєш. Звісно, якщо йде мова про покращення, а не про зміну відповідальних органів чи установ за здійснення тих чи інших функцій (як то розробка методик, їх затвердження чи застосування). Але про підміну понять і функціонал органів та установ напишемо окремо, а зараз про головне, про те, що може реально стати на заваді у стягненні з агресора шкоди та збитків заподіяних внаслідок збройної агресії.

Згідно статті 13 Конституції України, земля, вода, надра, атмосферне повітря та інші природні ресурси належать Українському народові, який передав управління цими природними ресурсами органам державної влади і органам місцевого самоврядування.

Саме тому розглянемо питання екологічних збитків та екологічної шкоди, заподіяних таким ресурсам, які не належать окремим особам, а належать Українському народові.

Шкода, завдана земельним ресурсам (п.п. 9 п. 2 Порядку), фактично внаслідок забруднення та засмічення грунтів та земельних ділянок.
Розробник проекту методики – Держекоінспекція.Затверджує – Міндовкілля за погодженням з Мінреінтеграції.Збитки рахує – Держекоінспекція.

Методика затверджена Наказом Міндовкілля №167 від 04.04.2022 р., діюча.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Збитки рахує орган, в повноваження якого входить розрахунок збитків довкіллю, який водночас є і розробником проекту такої методики. Фактично, це – конфлікт інтересів, коли орган розробляє проект документу, за умовами якого потім і нараховує збитки.

Втрата надр (п.п. 10 п. 2 Порядку) – напрям, що включає втрати надр, завдані самовільним їх користуванням.
Розробник проекту методики – Держгеонадра.Затверджує – Міндовкілля за погодженням з Мінреінтеграції.Збитки рахує – Держгеонадра.

Методика затверджена Наказом Міндовкілля №366 від 15.09.2022 р., діюча.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Збитки рахує орган, в повноваження якого НЕ ВХОДИТЬ розрахунок збитків довкіллю, який водночас є і розробником проекту такої методики. Тут вже не просто конфлікт інтересів, але й передача повноважень органу, до компетенції якого не входить здійснення такої діяльності (Постанова КМУ №1174 від 30.12.2015 р.).

Збитки, завдані водним ресурсам (п.п. 11 п. 2 Порядку), фактично, шкода та збитки внаслідок забруднення і засмічення та впливу на навколишнє природне середовище.
Розробник проекту методики – Держекоінспекція.Затверджує – Міндовкілля за погодженням з Мінреінтеграції.Збитки рахує – Держекоінспекція.

Методика затверджена Наказом Міндовкілля №252 від 21.07.2022 р., діюча.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Збитки рахує орган, в повноваження якого входить розрахунок збитків довкіллю, який водночас є і розробником проекту такої методики. Тут знову той самий конфлікт інтересів.

Шкода, завдана атмосферному повітрю (п.п. 12 п. 2 Порядку) – шкода, завдана викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Розробник проекту методики – Держекоінспекція.Затверджує – Міндовкілля за погодженням з Мінреінтеграції.Збитки рахує – Держекоінспекція.

Методика затверджена Наказом Міндовкілля №175 від 13.04.2022 р., діюча.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ : Збитки рахує орган, в повноваження якого входить розрахунок збитків довкіллю, який водночас є і розробником проекту такої методики. Тут також конфлікт інтересів.

Втрати лісового фонду (п.п. 13 п. 2 Порядку) – включає втрати і пошкодження лісів і лісових ділянок.
Розробник проекту методики – Держлісагентство.Затверджує методику – Міндовкілля за погодженням з Мінреінтеграції.Збитки рахує – Держлісагентство.

Методика затверджена Наказом Міндовкілля №414 від 05.10.2022 р., діюча.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Збитки рахує орган, в повноваження якого НЕ ВХОДИТЬ розрахунок збитків довкіллю, який водночас є і розробником проекту такої методики.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ІІ: Держлісагентство є власником (органом управління) для ДСП «Ліси України», яке володіє лісовими ресурсами в Україні (крім агролісів).

А тут виявляємо повний «фул»: і відсутність повноважень на визначення шкоди та збитків внаслідок військової агресії (Постанова КМУ №521 від 08.10.2014 р.), і конфлікт інтересів, за яким власник розробляє проект методики по оцінці збитків і потім сам рахує.

Збитки, завдані природно-заповідному фонду (п.п. 14 п. 2 Порядку) –збитки, завдані територіям та об’єктам природно-заповідного фонду.
Розробник проекту методики – Держекоінспекція.Затверджує методику – Міндовкілля за погодженням з Мінреінтеграції.Збитки рахує Держекоінспекція.

Методика затверджена Наказом Міндовкілля №424 від 13.10.2022 р., діюча.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Збитки рахує орган, в повноваження якого входить розрахунок збитків довкіллю, який водночас є і розробником проекту такої методики. Тут також конфлікт інтересів.

З вищенаведеного аналізу Порядку затвердженого Постановою КМУ №326 від 20.03.2022 р., можна виділити такі основні проблемні питання:

Уряд передбачив порядок, при якому розробкою порядку розрахунку шкоди та збитків займається орган, який і буде здійснювати розрахунок відповідних збитків. Мова йде про Держекоінспекцію. Це потенційний конфлікт інтересів, адже документ, за яким планується розраховувати заподіяні довкіллю збитки, розробляється органом, який потім і буде здійснювати розрахунок таких збитків.
Єдиним позитивним документом є розширення у 2022 році повноважень Держекоінспекції щодо визначення збитків заподіяних довкіллю внаслідок військових дій, збройної агресії та інших подій.
Урядом покладено обов’язок по визначенню шкоди та збитків на органи (Держгеонадра та Держлісагентство), які не мають повноважень з визначення збитків та втрат внаслідок військових дій, збройної агресії і т.д.
І рішенням вказаного питання має бути не наділення Держгеонадра та Держлісагентства додатковими повноваженнями щодо фіксації та визначення шкоди і збитків довкіллю, а навпаки, дотримання європейського паритету розподілу владних повноважень, за яким одні органи забезпечують нагляд і контроль, а інші органи формують політику для здійснення нагляду і контролю.
Тому, логічно, що, якщо в Україні наявний орган, що має повноваження з визначення екологічної шкоди та здійснення обрахунку екологічних збитків (це орган, який реалізує державну політику у відповідній сфері), то саме такий орган має визначати екологічну шкоду та розраховувати екологічні збитки заподіяні по всім природним ресурсам, а інші державні органи і громадяни, мають цьому сприяти. І функції такого органу неможна підміняти діяльністю інших органів, які формують політику у певній сфері, щоб не давати юристам агресора після перемоги України ніякого шансу ставити під сумнів у міжнародних судових інстанціях факти і розміри заподіяної екологічної шкоди.
Така невідповідність підзаконних нормативно-правових актів має високі ризики неприйняття міжнародними судовими чи позасудовими компенсаційними інституціями шкоди, збитків та втрат, які розраховуються згідно з вказаним Порядком.
Урядом по незрозумілим причинам покладено обов’язок з розробки проекту методики та визначення збитків і втрат на орган, який одночасно є і власником майна, якому заподіяні збитки.
Так, Держлісагентство є Уповноваженим органом управління для Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034), навіть зазначено його власником у єдиному державному реєстрі підприємств, організацій і установ. Таким чином, Держлісагентство є зацікавленою особою в отриманні відшкодувань та компенсацій за збитками, які заподіяні лісовим ресурсам України, особливо з урахуванням того, що під контролем Держлісагентствазнаходиться 73% всіх лісів України.
Логічно, що підготовка власником майна (як зацікавленою особою) проекту порядку розрахунку збитків та втрат внаслідок збройної агресії РФ щодо лісових ресурсів, як і власне, визначення самою зацікавленою особою собі збитків і втрат, однозначно не буде прийнята міжнародними судовими та позасудовими інстанціями при визначенні та стягненні компенсацій та репарацій за екологічну шкоду.

І такі проблеми стосуються не лише сфери довкілля. Звичайно, наявність таких упущень у Постанові КМУ №326 можна пояснити і необхідністю з початком війни якомога швидше мати хоча б якісь документи (фактично, інструкції) для порівняння між собою схожих збитків, наприклад, внаслідок горіння якої нафтобази було заподіяно більше екологічну шкоду. Мабуть, саме тому багато українських науковців та практиків часто називають розроблені та затверджені у відповідності до Постанови КМУ №326 від 20.03.2022 р. методики «тимчасовими». А Оперативний штаб при Держекоінспекції спеціально створив у 2022 році Експертну робочу групу для підготовки методик з оцінки екологічних збитків із залученням представників міжнародних організацій. Але зараз нам всім, юристам, адвокатам, екологам, політикам та державним посадовцям треба зрозуміти одне – ми всі повинні працювати для єдиної цілі і з однією метою – притягнення російської терористичної держави до відповідальності у міжнародних судових органах, незалежно від того чи це буде постійнодіючийміжнародний суд, чи суд (комісія) діючий за принципом Ad Hoc.

В цій статті не піднімається питання про відповідність методиквизначення екологічної шкоди та збитків міжнародним принципам і підходам, не аналізується порядок і механізм стягнення таких збитків, а показано виключно базові поняття (зазвичай, які вивчаються в 10-11 класах в курсі правознавства), яким не відповідають вимоги Постанови КМУ №326 від 20.03.2022 р., і невирішення яких вже може стати підставою для неможливості стягнення екологічних збитків і втрат заподіяних агресором.

Вказана стаття направлена не на допомогу агресору (про те, як уникнути відповідальності), а на висвітлення проблем, вирішення яких потрібно якнайшвидше здійснити для можливості притягнення агресора до відповідальності.

Як громадяни України, кожному з нас належить «якась частина» природних ресурсів, згідно зі ст. 13 Конституції України маємо право вимагати від органів державної влади здійснювати права власника ефективно і на користь державі, а також маємо право вимагати від органів державної влади зробити все можливе (і неможливе теж) для максимального стягнення з агресора розмірів заподіяної шкоди.